Спільна Декларація Його Святості Франциска і Його Святості Карекіна ІІ

Після «екуменічного обіду» в Еміадзинському Апостольському палаці за участю єпископатів ВАЦ, ВКЦ та ватиканської делегації, у неділю, 26 червня 2016 р., Папа Франциск зустрівся з доброчинцями, які надають підтримку Церкві, а також відбулося підписання спільної декларації:

Сьогодні у Святому Ечміадзині, духовному центрі всіх вірмен, ми, Папа Франциск і Карекін ІІ, Католикос Усіх Вірмен, підносимо свої уми та серця в подяці Всемогутньому Богові за постійну та зростаючу близькість у вірі та в любові між Вірменською Апостольською Церквою й Католицькою Церквою в їхньому спільному свідченні Євангельської благовісті у світі, розтерзаному конфліктами та спраглому утішення та надії. Прославляємо Пресвяту Тройцю, Отця, Сина і Святого Духа, за те, що дав нам змогу прибути в цю біблійну землю Арарату, який височіє, немов пригадка для нас про те, що Бог завжди буде нашим захистом і спасінням. З духовним задоволенням згадуємо про те, що 2001 року, з нагоди 1700-річчя проголошення християнства релігією Вірменії, святий Іван Павло ІІ відвідав Вірменію та став свідком нової сторінки теплих та братерських стосунків між Вірменською Апостольською Церквою та Католицькою Церквою. Ми вдячні за те, що отримали благодать зібратися разом на урочистій літургії в базиліці Святого Петра у Римі 12 квітня 2015 р., під час якої ми зобов’язалися протистояти будь-якій формі дискримінації та насильства, та пом’янули жертви того, що Спільна Декларація Його Святості Івана Павла ІІ та Його Святості Карекіна ІІ згадувала, як «винищення одного з половиною мільйонів вірмен-християн, що на загал окреслюється, як перший геноцид ХХ сторіччя» (27 вересня 2001).

Прославляємо Господа за те, що сьогодні християнська віра знову є живою дійсністю у Вірменії, що за те, що Вірменська Церква звершує свою місію в дусі братерської співпраці з Церквами, підтримуючи вірних у будуванні світу солідарності, справедливості і миру.

На жаль, одночасно, ми є також свідками безмежної трагедії, що діється у нас перед очима: безліч невинно вбитих, депортованих або змушених до небезпечного та сповненого болю вигнання осіб задля безперервних конфліктів з етнічним, політичним чи релігійним підґрунтям на Близькому Сході та в інших частинах світу. Наслідком цього є те, що етнічні чи релігійні меншини стали об’єктами переслідування та жорстокого ставлення, настільки, що страждання з приводу приналежності до якоїсь релігійної конфесії стали щоденною дійсністю. Мученики належать всім Церквам, а їхні страждання становлять «екуменізм крові», який виходить за межі історичних поділів між християнами, призиваючи всіх нас сприяти видимій єдності між Христовими учнями. За заступництвом святих Апостолів Петра і Павла, Тадея і Вартоломея, підносимо спільну молитву за переміну сердець тих, які чинять ці злочини, і тих, які спроможні зупинити насильство. Благаємо провідників держав вислухати прохання мільйонів людей, які з тугою очікують миру й справедливості у світі, які просять пошани до прав, наданих Богом, які мають невідкладену потребу хліба, а не зброї. На жаль, ми є свідками представлення релігії та релігійних цінностей у фундаменталістській манері, яку використовують для того, щоб виправдати поширення ненависті, дискримінації та насильства. Виправдання цих злочинів на основі релігійних ідей є неприйнятним, тому що «Бог не є Богом безладу, але миру» (1 Кор 14,33). Крім того, пошана до релігійних відмінностей є необхідною передумовою мирного співжиття відмінних етнічних та релігійних спільнот. Саме тому, що ми є християнами, ми покликані шукати і розбудовувати шляхи примирення та миру. У цьому контексті висловлюємо наші сподівання на мирне врегулювання питань, які стосуються Нагорного Карабаху.

Пам’ятаючи про те, чого Ісус навчав Своїх учнів, кажучи: «Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли; нагий, і ви мене одягли; хворий, і ви навідались до мене; у тюрмі був, і ви прийшли до мене» (Мт 25, 35-36), закликаємо вірних наших Церков відкрити свої серця та обійми для жертв війни і тероризму, для біженців та їхніх родин. Йдеться про сенс нашої людяності, нашої солідарності, співчуття та великодушності, що може знайти відповідне вираження лише шляхом негайного та практичного залучення ресурсів. Визнаємо все те, що вже було зроблено, але наголошуємо на тому, що від політичних провідників та міжнародної спільноти вимагається ще більше, аби забезпечити право всіх людей жити в мирі й безпеці, підтримувати правовий стан, захищати релігійні та етнічні меншини, боротись з торгівлею людьми та контрабандою.

Секуляризація широких верств суспільства, відчуження від всього того, що є духовним та божественним, неухильно веде до десакралізованого й матеріалістичного бачення людини і всього людського роду. У цьому контексті ми стурбовані кризою сім’ї в багатьох країнах. Вірменська Апостольська Церква та Вірменська Католицька Церква поділяють те саме бачення сім’ї, заснованої на подружжі, що є актом безкорисливості й вірної любові між чоловіком та жінкою.

З радістю стверджуємо, що незважаючи на існуючі поділи між християнами, ми ще чіткіше зрозуміли, що того, що нас об’єднує, набагато більше від того, що розділяє. У цьому – міцна основа, на якій проявиться єдність Христової Церкви, згідно з Господніми словами: «Щоб усі були одно» (Ів 17,21). Протягом останніх десятиріч стосунки між Вірменською Апостольською Церквою та Католицькою Церквою, скріплені нашими взаємними молитвами та нашим спільним заанґажуванням у долання актуальних викликів, успішно ввійшли у новий етап. Сьогодні ми переконані в ключовій важливості розвитку цих стосунків, стаючи на шлях глибшої та рішучішої співпраці не лише у богословській ділянці, але в молитві й активній співпраці на рівні місцевих спільнот, в перспективі поділяти повне сопричастя та конкретні вираження єдності. Закликаємо наших вірних гармонійно трудитись над поширенням у суспільстві християнських цінностей, які роблять дієвий вклад у будування цивілізації справедливості, миру й людської солідарності. Перед нами стелиться дорога примирення і братерства. Нехай же Святий Дух, який провадить нас до повноти істини (пор. Ів 16,13), підтримає кожне автентичне зусилля в будуванні мостів любові та сопричастя між нами.

Зі Святого Ечміадзиину закликаємо всіх наших вірних приєдннатися до нас в молитві словами святого Нерсеса Благодатного: «Славний Господи, прийти благання Твоїх слуг та ласкаво вислухай наші прохання за заступництвом Пресвятої Богородиці, святого Івана Христителя, святого Первомученика Стефана, святого Григорія Просвітителя, святих апостолів, пророків, богословів, мучеників, патріархів, пустельників, дів і всіх Твоїх святих на небі і на землі. Тобі, нероздільна Пресвята Тройце, нехай буде честь і слава на віки віків. Амінь»

Святий Ечміадзин, 26 червня 2016