У Помпеях відбулись Дні молоді під гаслом: «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!»
  • Втр, 04/06/2024 - 12:31

У перші дні червня, в Помпеях відбулись Дні молоді під гаслом: «Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!», які організовував Відділ Душпастирства Молоді Апостольського Екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії у співпраці з Патріаршою Комісією у справах молоді УГКЦ. Сотні молодих людей з різних міст та селищ Італії зʼїхались та долучились до програми, яка ґрунтувалась на актуальних питаннях єдності та ідентичності українського народу.

 

Спершу учасники прибули на територію театру Костанцо-Маттіелло, де танцювали українські коломийки та банси. Тоді розпочалась офіційна частина відкриття та представлення гостей і команди організаторів. Програма продовжувалась декламуванням віршів, піснями, різними інтерактивами, конкурсами, вікторинами та іграми.

У вступному слові, вітаючи молодь, екзарх для українців владика Діонісій (Ляхович) згадав притчу про те, як людина хотіла отримати дари і здібності, які притаманні тваринам: силу пантери, зір сокола, знання змії. І отримавши те, що хотіла, людина все ж не відчувала себе щасливою, а навпаки, постійно незадоволеною, ненасиченою і неспокійною.

«Людина може мати все, але бути порожньою. Тому, так важливо наповнювати один одного радістю, дарами Святого Духа, любовʼю, спілкуванням, молитвою. Я б дуже хотів, щоб молодь, щоб Ви, наповнили своє життя Божою любовʼю. Щоб мати змогу поділитись, дати цю любов іншим, хто цього потребує», – наголосив єпископ, продемонструвавши всім торбину, яка уособлює наше життя і нас самих.

Владика Петро (Голіней) вводив молодь в екскурс історією України кочових племен, трипільської культури і до сучасності, провадивши катехизу згідно трьох ключових блоків, згадуючи, як український народ зазнавав утисків. У першій частині говорив про те, як Україна стоїть і стояла завжди, попри заборону мови, культури, творчості, мистецтва.

«Україна – це обʼєднання мовою, культурою, традицією, зокрема, релігійною традицією, ідеєю. І нам не варто про це забувати», — наголосив єпископ

У другій частині ділився про свої відчуття війни і те, як Україна бореться, переживаючи важкі часи.

«Ми не хочемо війни! Але ми маємо боротися для того щоб жити!» А в третій частині зустрічі Владика Петро згадував про те, як Україна молиться: «Довіряти все Богу в часі війни означає стояти перед Богом у тривалій молитві. Все що робимо, як живемо, як молимось, як діємо — все на Славу Божу».

Подальша розважальна програма передбачала традиційну українську забаву із танцями, співами та конкурсами. Учасники демонстрували, як вони знають українську культуру, танцювали гопака, весільну польку, змагались хлопці проти дівчат та гучно веселились.

 

 

Закінчився суботній день глибокими молитовними чуваннями у стилі Lectio divina та врученням кожному учаснику та учасниці зʼїзду нового видання Нового Завіту, що стало подарунком катехитичного відділу апостольського екзархату.

Учасники роздумували над словами зі Святого Письма, мали моменти тиші, писали листи собі, дорогим людям і Богу, які потім залишали поруч хреста, віддаючи свої проблеми і турботи Господу. Багато співали прославляючи Бога, мали нагоду посповідатись, запалювали вогник єдності та отримали в дарунок Біблії. Цінним моментом було театралізоване дійство від спільноти «Любисток» із міста Аверса, які у форматі пантоміми демонстрували, як Господь в різні способи торкається людського серця.

 

 

Неділя розпочалась цікавими екскурсіями Археологічним музеєм, в якому зібрані Помпейські розкопки руїн знакового римського міста, що збереглися під попелом Везувію та санктуарієм Божої Матері Розарію в Помпеях.

В основній формаційній частині зустрічі молоді люди мали важливу панельну дискусію в контексті основної тематики, яку модерувала молода професорка та кандидатка юридичних наук та громадська діячка пані Ірина Юркевич.

Спершу молоді продемонстрували відео звернення Сергія Притули — відомого телеведучого, громадського діяча, волонтера, засновника «Благодійного фонду Сергія Притули». Він наголосив на цінних меседжах, щоб молодь в еміграції не чулася винною, що не знаходиться в Україні, а спрямовувала сили та енергію на волонтерство, допомогу біженцям, донати та проявляла лідерство у всіх проєктах на підтримку нашої країни.

 

Далі Ірина представила спікерів, учасників панельної дискусії. Ними стали:

сестра Луїза – директорка катехитичного відділу Апостольського екзархату, багаторічна голова Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ;

о.Роман Демуш — заступник голови Патріаршої комісії у справах молоді УГКЦ, священник Тернопільсько-Зборівської Архиєпархії, молодіжний душпастир, волонтер та інфлюенсер;

Юлія Биц — мисткиня, фотографиня, донька захисника України, який півтори року вважається зниклим безвісти;

Богдан Фесик – студент богослов Української папської колегії священномученика Йосафата у Римі, молодий поет, громадський діяч та інфлюенсер.  

На дискусії підіймали та обговорювали важливі питання про перший день війни, про страхи, які супроводжували їх, про прояви мужності, які засвідчили та вразили спікерів особисто, про видимі і не видимі рани війни, що найбільше болять та кровоточать. А також і про те, що вселяє надію, про власні мрії. Отець Роман Демуш привіз та подарував отцю-пароху, декану Неополітанського деканату о. Івану Стусу шматочок снаряду російської ракети, що влучила у храм УГКЦ в Ірпені.

 

«Тисячі таких ракет падають в українських містах, руйнуючи школи, доми, лікарні, храми. Впадають не тільки в будівлі, а ранять і вбивають людей, вбивають молодь. Цей кусочок називається «русский мир». Я дуже хочу, щоб тут в Помпеях, куди приїжджає дуже багато людей з цілого світу до Матінки Божої, що розвʼязує вузли, ми змогли показати багато ран, які є в нашого народу. І наша молодь є живим щитом між правдою і брехнею, між світлом і темрявою, між життям та смертю. Стіною, котра захищає Європу від отого «русского міра», — сказав отець у своїй відповіді.

Закінчилась панельна дискусія відео меседжем від українських військових, які щодня наражаються на смертельну небезпеку, захищаючи рідну землю. Вони подякували за всю допомогу і підтримку, яку отримують. Попросили також не зупинятись, обʼєднуватись, триматись, мобілізуватись та направити всі сили на боротьбу з ворогом.

Фінальною частиною Днів молоді була Служба Божа, яку очолив екзарх Апостольського екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії Владика Діонісій (Ляхович) спільно з єпископом-помічником Коломийської єпархії Петром Голінеєм. Божественну Літургію співслужили багато священників, які приїхали з різних куточків Італії разом зі своєю молоддю.

До молитви доєднались сотні українців, що проживають на теренах Італії. На проповіді владика Діонісій звернувся:

«Людина повинна бути відкритою, йти за Словом Божим. Серце людини (оту нашу «торбу») потрібно заповнити, людина покликана бути наповненою Божими дарами, любовʼю, радістю, милосердям, довготерпінням. Ми повинні обернутися до нашого ближнього і постаратись зрозуміти, почути, піти на зустріч чи обійняти, допомогти. За прикладом Ісуса Христа, за прикладом солдатів, що віддають своє життя за свій народ, за свою землю з великої любові».

На Літургії був також присутній Архиєпископ Папського Санктуарію в Помпеях-Томмазо, котрий привітав усіх паломників:

«Це дім Матері Божої, а отже ваш дім, дім усіх українців. Українська молодь є не лише сьогоднішнім і майбутнім України, українська молодь є сьогоднішнім і майбутнім усього європейського континенту», — сказав Архиєпископ присутнім.

До слова теж був запрошений генеральний консул України в Неаполі Максим Коваленко.

Завершився захід подячним словом о. Святослава Титуляка – директора відділу душпастирства молоді Апостольського екзархату для українців католиків візантійського обряду в Італії владикам, усім священникам, команді організаторів, Патріаршій комісії у справах молоді, делегації з України, спільноті «Бути людиною» та всій молоді, що прибула на зустріч.

І звісно, не забули про памʼятні світлини усіх гостей. На завершення заходу було оголошено про те, що наступний зʼїзд української молоді в Італії у 2025 році відбудеться у місті Мілані.