У північноіталійській області Ломбардія в результаті антитерористичної операції було заарештовано шість осіб, підозрюваних у сприянні самопроголошеної «Ісламської держави». Вони планували теракти проти посольства Ізраїлю в Римі та проти Ватикану. Вперше були перехоплені приватні повідомлення від «халіфату» з прямим підбурюванням до терористичного акту, адресовані особам, які перебувають на території Італії. У країні підвищені заходи безпеки.

Заарештовані ісламські екстремісти знаходилися в містах Лекко, Варезе і Мілані. Всі вони за походженням марокканці, у деяких є італійське громадянство. Двоє з підозрюваних переховуються від правосуддя як іноземні бойовики в Сирії. Всі шестеро звинувачуються в участі у міжнародному терористичному  угруповання.

Серед заарештованих - подружня пара з Лекко, яка збиралася вирушити в Сирію разом з двома маленькими дітьми. Батько сімейства - спортсмен, чемпіон з кікбоксингу. На ринг він без проблем виходив у майці з написом «Даїш». Заарештована також сестра Мохамеда Кораїчі, який поїхав в минулому році в Сирію разом з дружиною-італійкою і трьома синами. Вони вступили до лав ІГІЛ і знаходяться в розшуку. Саме Кораїчі надіслав з Сирії послання з недвозначним наказом здійснити теракт в Італії. Існує серйозний ризик, що Італія є ціллю терористів, заявив міністр внутрішніх справ Альфано.

Доцент сучасної історії в Міланському університеті, фахівець з військової розвідки Альдо Джаннулі пояснив, що ці побоювання можна зрозуміти. Безумовно, з п'яти мільйонів мусульман в Європі кілька сотень є радикальними ісламістами. Крім того, в Італії існує феномен навернень в іслам. Експерт стверджує, що ризик пов'язаний також з виправними установами: багато з тих, хто має відношення до терактів у Франції, стали радикалами саме перебуваючи в тюрмах. «Це свідчить про те, наскільки неправильна не тільки наша італійська і європейська пенітенціарна система, але і в цілому система тюремного ув'язнення, раз з неї виходять більше терористів, ніж туди потрапляють».

Яка ж стратегія захисту? Джаннулі вважає, що в першу чергу необхідно усвідомити масштаби ризику. Він навів для порівняння такі цифри: в Європі кількість загиблих від нещасних випадків на роботі в 9-12 разів більша, ніж жертв тероризму. Проте загибель на робочому місці не викликає такого суспільного резонансу, як смерть в результаті терактів. Причина в тому, що є тенденція переоцінювати тероризм. Зрозуміло, небезпека існує, зазначає Джаннулі, але до неї слід підходити з розсудливістю і боротися не тільки шляхом репресій, а й на рівні попередження. В першу чергу для цього потрібно інтегрувати іммігрантів, так щоб вони перестали створювати свої гетто, подібні Моленбеку в Парижі. Ці гетто стають інкубаторами соціального озлоблення. Потім, необхідна більш інтенсивна робота розвідки. Минула антитерористична операція на півночі Італії - це тільки початок, і має бути зроблено ще багато, щоб зрозуміти, як організована терористична мережа ІГІЛ, і вивчити феномен іноземних бойовиків.