Владика Богдан Дзюрах від імені Глави Церкви та Синоду висловив співчуття духовенству та мирянам Чиказької єпархії Святого Миколая
  • Суб, 06/07/2013 - 09:51

«Зі смутком ми сприйняли вістку про відхід до вічності блаженної пам’яті владики Інокентія Лотоцького, Єпископа-емерита Чиказької єпархії Святого Миколая. Від імені Блаженнішого Святослава, Отця і Глави УГКЦ, Священного Синоду єпископів та усіх вірних нашої Церкви висловлюємо щирі співчуття і запевнення про молитву за упокій його праведної душі». Йдеться у листі-співчутті духовенству та мирянам Чиказької єпархії Святого Миколая за підписом Секретаря Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви владики Богдана Дзюраха.

Пригадується, що владика Інокентій прожив довге життя, будучи найстаршим архиєреєм нашої Церкви. «Але не лише в довголітті була цінність його земного шляху, а, у першу чергу, у беззастережній посвяті цього життя на службу Богові, Христовій Церкві й рідному народові. …Прийнявши єпископську хіротонію з рук Патріарха Йосифа, владика Інокентій упродовж 13 років очолював Єпархію, дбаючи про її духовний зріст та залишаючись незмінним прикладом душпастирської ревності, глибокої молитви та щирої і погідної людяності для усіх, хто мав щастя спілкуватися з ним чи користати з його духовної опіки», – мовиться у співчутті.

У ці жалобні дні УГКЦ владику Інокентія супроводжуватиме молитвою, прохаючи для нього у Христа Господа «милості Божої, царства Небесного і відпущення гріхів».

Нагадаємо, що 4 липня на 98-му році життя, внаслідок раптового погіршення стану здоров’я, помер владика-емерит єпархії Святого Миколая (Чикаго, США) Інокентій (Лотоцький).

 

 

Біографічна довідка

Владика Інокентій (Лотоцький) народився 3 листопада 1915 року у Старих Петликівцях нині Бучацького району Тернопільської області. Після закінчення народної школи в рідному селі вступив до гімназії отців василіан у Бучачі, яку закінчив у 1932 році. Того ж року вступив на новіціат отців василіан у Крехові, де прийняв чернече ім'я Інокентій; а по його закінченні, 1934 року, склав там перші обіти й виїхав на гуманітарні студії до Лаврова, що біля Старого Самбора. У 1936-1937 роках студіював у Добромилі риторику, а в 1937-1939 роках – у Кристинополі (нині Червоноград) філософію. Урочисті довічні обіти склав 8 серпня 1937 року в Добромилі.

24 листопада 1940 року в Оломоуці, в Чехословаччині, одержав ієрейські свячення з рук владики Павла (Ґойдича). Із січня 1941 року відбуває вищі студії у Відні, які закінчує докторатом теології.

До листопада 1946 року о. Лотоцький душпастирював серед українців у Бельгії, а прикінці того ж року виїхав до США і працював магістром новіціату та ігуменом до 1951 року в Давсон, Філадельфія. У 1951-1953 роках був протоігуменом американської провінції Василіанського Чину з осідком у Нью-Йорку. Після того, до 1958 року, - там же парохом української церкви Святого Юрія. Коли в 1958 році відкрили новіціат у Гленкові, працював там магістром. У січні 1960 року став ігуменом василіанського монастиря у Чикаго, а від листопада 1961 року – також парохом церкви Святого Миколая. З 1 серпня 1962 року його переведено на посаду ігумена і пароха церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці в Гемтремку.

22 грудня 1980 року Папа Римський Іван Павло II номінував о. Лотоцького єпархіальним єпископом Чиказької єпархії Святого Миколая УГКЦ. Єпископська хіротонія відбулася 1 березня 1981 року в Римі. Головний святитель – Патріарх Йосиф (Сліпий).

2 липня 1993 року Папа Іван Павло II прийняв зречення владики Інокентія з уряду єпарха Чиказького у зв'язку з віком і на його місце номінував владику Михайла (Вівчара).

У 1997 році він став капеланом Клубу сеньйорів при катедрі Святого Миколая в Чикаго.

 

Департамент інформації УГКЦ


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць