За час мого перебування на парафії Нового Знесіння, що у м. Львові, вже вдруге натрапляю на грамоти Братства Тверезості 1887 р. зокрема у старих довоєнних будинках, де проживають корінні міщани. З цього можна зробити висновок, що років сто тому, на цій території існувало братство тверезості, яке напевно налічувало немало його прихильників.

Та на сьогодні з цього братства не залишилось ані сліду, хіба що старі пожовтілі від часу грамотки.

Та натомість сучасне Знесіння має «альтернативу» тверезості: два потужні заводи – Гетьман, та лікеро-горілчаний завод. А разом із тим немало добрих, але вбитих алкоголем та нуждою людей.

Так як при храмі діє благодійна кухня, то тут  часто можна зустріти осіб узалежнених від алкоголю. Більшість із них це молодь та особи середнього віку – чоловіки і жінки. Алкоголь їх зв’язав, висушив, забрав усе крім одного  - десь глибоко в очах променіє іскорка доброти та смутку за втраченим.

Існує  одна приказка: «Де Бог ставить Церкву – там чорт корчму». Так і у нас. Де плекалась чеснота тверезості, там постала ціла індустрія того, чим вигублювали цілі народності Південної Америки, а також і нас – алкоголь. Певно, що проблема не є в самому спиртному, але в нашому відношенні до нього. Та слід враховувати ще такий момент як обставини, які визначають спосіб життя.

Одна корінна жителька Нового Знесіння розповідала, що її батько певний час працював на місцевому горілчаному. Та наступив такий момент, коли побачила, що вони з мамою втрачають тата. Нескладно здогадатись чому. Тому були змушені забрати його з цього місця праці. І це не останній випадок через ці «обставини» Знесівчан.

Важливо працювати, навіть треба, але нехай нами ніщо не заволодіє, як про це говорить Митрополит Андрей у своїй молитві.

Плекаймо чесноту тверезості в наших сім’ях, родинах, організовуймо спільноти тверезості при наших храмах. Тоді на світі стане менше обездолених людей, скривджених жінок, недоглянутих дітей.

Боже Україну храни!

о. Т. Гадомський