Кардинал Джозеф Дзен Зе-Кіун, почесний єпископ Гонконгу,знову критично висловився щодо Синоду про Синодальність, стверджуючи, що триваюча дискусія та процес розпізнавання пропонує “два протилежних бачення” природи, організації та ролі Церкви.

“З одного боку, Церква представлена як заснована Ісусом на апостолах та їхніх наступниках, з ієрархією рукоположених служителів, які скеровують вірних у подорожі до небесного Єрусалима”, – зауважує 92-річний кардинал у своєму зверненні, опублікованому 15 лютого під назвою “Як продовжиться і завершиться Синод?”. Про це повідомляє CNA.

“З іншого боку, йдеться про невизначену синодальність, “демократію охрещених”, — продовжує він, додаючи – “Яких охрещених людей? Вони хоча б регулярно ходять до церкви? Чи черпають вони віру в Біблії, а силу в таїнствах?”.

“Це інше бачення, якщо його легітимізувати, — попереджає він, — може змінити все, доктрину віри та дисципліну морального життя”.

Глибше розглядаючи ці візії еклезіології, кардинал пише, що “щоб не бачити в цьому протиріччя, ми повинні розуміти це запрошення до синодальності не як необхідність зробити щось абсолютно нове, а як надання нового імпульсу чомусь, що завжди існувало в Церкві”.

Дзен визнає, що синоди були “історичною реальністю” Церкви. Однак якщо попередні синоди відбувалися в рамках апостольської традиції та керувалися “ієрархією рукоположених служителів, які скеровують вірних у подорожі до небесного Єрусалима”, то нинішній Синод характеризується “невизначеною синодальністю” та “демократією охрещених”, – стверджує він.

“Вони говорять нам, що синодальність – це основний конститутивний елемент життя Церкви, але водночас наголошують, що синодальність – те, чого Господь очікує від нас сьогодні. Очевидно, що участь і сопричастя є постійними характеристиками єдиної святої вселенську й апостольської Церкви. Але хіба висловлювання про те, що синодальність є “ тим, чого Господь очікує від нас сьогодні”, означає, що це щось нове?”, – пише він.

“Аби не бачити в цьому протиріччя, ми повинні розуміти це запрошення до синодальності не як потребу зробити щось абсолютно нове, а як надання нового імпульсу чомусь, що завжди існувало в Церкві”.

Одне з головних занепокоєнь кардинала полягає в тому, як Синод про Синодальність проводиться на вселенському рівні, від початкової асамблеї у Ватикані в жовтні 2023 року і до завершення пізніше цьогоріч заключною асамблеєю в жовтні.

Згадуючи заклик Синоду про Синодальність “йти разом”, він запитує: “Яка мета цієї подорожі? Чи є посібник, який гарантує правильний напрям?”.

У своєму есеї кардинал також заперечує включення до синоду “розмов у Дусі”, діалогічного процесу, який, за його словами, розпочали єзуїти в Канаді. “Нав’язування цього методу роботі Синоду є маніпуляцією з метою уникнути дискусій, — стверджує він. – Це все психологія і соціологія, без віри і без теології”.

Нагадаємо, що кардинал Дзен уже висловив своє занепокоєння траєкторією Синоду про Синодальність у листі до єпископів, який був розісланий за кілька днів до початку першої сесії синоду в жовтні.