У 2014 році школа звільнила вчителя англійської мови та театрального мистецтва Лонні Білларда, який оголосив про своє весілля з чоловіком. Керівництво навчального закладу визначило це як «пропаганду позиції, яка суперечить тому, що церква вчить про шлюб». Біллард розцінив це як «дискримінацію» і намагався оскаржити звільнення через суд.

Ця справа розглядалася кілька років і минулого тижня школа оскаржила рішення місцевого суду 2021 року, згідно з яким звільнення гея вважалося незаконним. Таким чином Католицька школа міста Шарлотт та римсько-католицька єпархія не порушили федеральний захист від дискримінації, звільнивши Лонні Білларда, спосіб життя якого не відповідає віровченню церкви, адже викладання у християнській школі суд трактував у контексті релігійного служіння.

Рішення апеляційного суду надзвичайно важливе, адже створює прецедент. На його основі можливі подібні рішення в аналогічних справах. Також висновок суддів може бути попередженням подібних позовів, адже люди, які не відповідають вимогам вчителя християнської школи, не будуть там працювати або не чинитимуть спротив у разі їх звільнення.

Вирок суду Північної Кароліни збігся в часі із резонансним звільненням ще одного вчителя. Християнський коледж Грейс звільнив професора комунікацій Метью Ворнера. Хоча керівництво коледжу не оголосило офіційну причину, однак цьому передувала кампанія обурення християн, які розкритикували світоглядні й теологічні позиції професора. Річ у тім, що він публічно виступав на підтримку одностатевих шлюбів та чорного расизму (BLM), засуджував класичні позиції християн в США та підтримав ідею використовування різноманітних займенників в контексті трансгендерності.

Чому питання про право звільнення християнськими навчальними закладами вчителів через доктринальні розбіжності стосується свободи віросповідання? Сама ідея християнських шкіл (католицьких чи протестантських) включає концепцію створення навчального середовища із безпосередньо християнським вихованням. Саме тому така школа має повне право звільнити того працівника, чия діяльність або моральний стан не відповідають цінностям християнського віровчення.

Ухвалення та використання антидискримінаційного законодавства завжди має враховувати свободу церквам, християнським школам чи іншим релігійним соціальним закладам наймати/звільняти працівників, спираючись на свої доктринальні норми, а не державну ідеологію. Це ж стосується і свободи фізичним особам діяти, згідно зі своїми релігійними переконаннями.