Зустрічаючись із учасниками пленарної асамблеї Дикастерії у справах духовенства, Святіший Отець наголосив на постійній формації, дбанні за покликання та особливостях постійного дияконату.

У четвер, 6 червня 2024 р., Папа Франциск прийняв на аудієнції учасників пленарної асамблеї Дикастерії у справах духовенства. У своєму слові Святіший Отець висловив свою близькість і вдячність священникам і дияконам у в сьому світі, вказуючи на важливі аспекти праці у сфері формації та покликання до священства.

Пріоритет постійної формації

На початку Папа відзначив зусилля переважної більшості священників, які великодушно і в дусі віри працюють для добра святого Божого люду. Відтак він вказав на одну з трьох тем праці пленарної асамблеї – постійна формація. «Священик також є учнем, який слідує за Господом, і тому його формація повинна бути постійною подорожжю; це тим більше вірно, якщо врахувати, що сьогодні ми живемо у світі, позначеному швидкими змінами, в якому постійно виникають нові питання і складні виклики, на які потрібно відповідати», – зазначив Святіший Отець.

За словами Папи, формація під час навчання у Духовній семінарії не є достатньою для священника та вимагає зміцнювати і розвивати те, що було закладено в період семінарійної формації, щоб «дозрівати в людському вимірі, духовно зростати, знаходити відповідні мови для євангелізації і поглиблювати те, що нам потрібно, щоб адекватно відповідати на нові питання нашого часу». У цьому контексті він зазначив, що пріоритетним завданням у постійній формації є братерські взаємини між священниками та з єпископом, що є деколи «немов рятівним колом у часто бурхливому морі особистого та душпастирського життя».

Знаходити рішення для викликів, пов’язаних з покликаннями

Іншою темою асамблеї стала турбота про покликання. Виокремлюючи цей аспект, Святіший Отець зауважив, що в дедалі більшій кількості регіонів світу покликання до священичого служіння та богопосвяченого життя різко зменшуються. Крім того, покликання до подружжя, що охоплює відчуття відповідальності та зобов’язання, також переживає кризу. «Ми не можемо змиритися з тим, що для багатьох юнаків і дівчат припущення про радикальну життєву пропозицію зникла з горизонту, – підкреслив він. – Натомість, ми повинні разом роздумувати та залишатися уважними до знаків Духа, і ви також можете виконувати це завдання завдяки Папському товариству у справах дбання про священичі покликання. Я заохочую вас реанімувати цю дійсність у спосіб, відповідний до нашого часу, можливо, через налагодження зв’язків з місцевими Церквами та виявлення добрих практик, які можна поширювати».

Дияконат як служіння любові

Третьою темою, яку виокремив Папа, є постійний дияконат, що був відновлений Другим Ватиканським Собором. У цьому контексті він вказав на підсумковий звіт минулорічної першої сесії XVI Звичайної Загальної Асамблеї Синоду Єпископів, який серед різних завдань дияконів закликав до більш рішучого зосередження на дияконії любові та служінні бідним. «Завжди працюйте для того, щоб Божий народ мав пастирів із серцем, подібним до Христового серця, і зростав у радості учнівства. Нехай же Діва Марія, Мати і взірець кожного покликання, вас супроводжує», – побажав на завершення Святіший Отець.