У надскладний час війни, коли росія з дня у день продовжує нищити українців, українські сімʼї потребують особливого захисту, піклування та підтримки. Адже чимало родин сьогодні розділені, діти чекають своїх батьків та матерів з війни. А хтось проживає втрату найрідніших…

Український католицький університет, розуміючи ці виклики, обрав одним зі стратегічних напрямів розвитку університету до 2030 року – зцілення рани війни, зокрема через сучасну християнську пропозицію людини ХХІ ст. та розвиток мережі спільнот. Одним зі стратегічних проєктів УКУ є «Сім’я та сімейні цінності у післявоєнній трансформації», (лідерка — Олеся Кука, директорка Інституту родини та подружнього життя УКУ), а також плекання привабливого робочого середовища (лідерка — Христина Цар, керівниця відділу управління персоналом УКУ).

2 червня Інститут родини та подружнього життя спільно з відділом управління персоналом організували свято для працівників університету та їхніх сімей на території університетського містечка.

«Блаженніший Святослав закликає нас керуватися гаслом “Вірю в сім’ю!”. Саме в сім’ї буде відбуватися зцілення ран війни. Саме завдяки належній увазі до сім’ї може відбутися повернення українських біженців додому і збереження талантів в Україні. Саме здорова і міцна сім’я може стати середовищем плекання стійкості та джерелом надії в умовах суперскладних випробувань, які ми зараз проходимо і які ще на нас чекають», – наголосив ректор УКУ Тарас Добко під час святкування Дня сім’ї.

Вперше в УКУ День сімʼї відзначили у 2018 році у Центрі митрополита Андрея Шептицького з ініціативи Інституту родини та подружнього життя, який, до слова, є єдиним в Україні. Гаслом заходу стали слова митрополита Андрея: «Сонцем дитини є любов і дбайливість батьків». З початком повномасштабного вторгнення цей день спільнота УКУ проживає з новими усвідомлення та сенсами.

Олеся Кука, директорка Інститут родини і подружнього життя, розповіла, що організатори довго вагалися, чи проводити День сім’ї після пʼятирічної перерви.

«Черз ковід, а далі повномасштабне вторгнення, ми не наважувалися знову зібрати сім’ї. Однак при реєстрації зголосилося 150 людей, і ми вирішили, що все ж варто, бо є потреба. На цьогорічне свято прийшло близько 300 працівників з родинами. Важливо, що традиція свята не переривалася. Щороку, у кожну першу неділю червня у храмі Святої Софії-Премудрості Божої спільнота УКУ молиться за сімʼї і родини наших працівників, студентів, викладачів, сенаторів, жертводавців, друзів, випускників».

За словами Олесі Куки, зараз, як ніколи, сімʼям важливо обʼєднуватися: «Ми багато говоримо про комунікацію в спільноті УКУ, але важливо, щоб в цьому контексті ми також говорили про комунікацію у сімʼї: вчилися бачили один одного, підтримувати, підсилювати».

Цьогорічне свято розпочалося з Божественної Літургії в храмі Святої Софії – Премудрості Божої, яку очолив декан Філософсько-богословського факультету отець Юрій Щурко.

Далі відбулося частування у студентській світлиці Колегіуму. Опісля дітей та дорослих запросили до квесту та розваг на території між двома колегіумами: відбувалися майстерки, спортивні забави, аквагрим, фотозона, перегляд мультфільмів, спільний танцювальний флешмоб, невеликий ярмарок. Завершили свято виступом шкільного театру УКУ «На Симонових стовпах» у нижньому храмі Святої Софії – Премудрості Божої.

Керівниця відділу управління персоналу Христин Цар наголошує: «Підтримка зі сторони роботодавця працівників та їхніх родин під час війни є надзвичайно важливою. Це сприяє зміцненню сімей, спільноти. Зараз багато людей опиняються в складних обставинах, саме сімʼя може стати місцем зцілення ран, які завдає війна. Підтримуючи працівників, їхні сімʼї, ми створюємо основу для стійкого відновлення і зміцнення соціальних зв’язків. Це дозволяє працівникам бути більш ефективними, зберігаючи баланс між професійним та особистим життям».

Також, за словами Христини Цар, День сімʼї в УКУ – це чудова можливість для сімей познайомитися між собою, формувати нові спільноти взаємодопомоги. «Для наших працівників, УКУ – як друга сім’я. Саме через таке сприйняття, вплив університету поширюється далеко за межі спільноти».