У стосунках з Богом людина часто оцінює Творця за своїми особистими мірками і не до кінця усвідомлює зв’язок із Ним. Проте Господь не просто завжди чекає на людину – Він заохочує просити про допомогу і завжди є поруч, аби допомогти. Роздуми про це на своїй фейсбук-сторінці розмістив владика Венедикт Алексійчук  .

«Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам».Мт. 7, 7.

У цих словах Господь не ставить нам жодних умов, щоб ми змогли щось отримати від Нього. Просто наголошує, щоб ми не втомлювалися просити, очікувати, а найбільше – вірити. Часто у своїх стосунках з іншими ми очікуємо від них доброї поведінки – тоді й самі добре поводимося з ними; хтось нам допомагає – і ми допомагаємо. Іноді ми цього не усвідомлюємо, але найчастіше так є. Господь цілком інакше ставиться до кожного з нас, без винятку. Він показує, що завжди залишається вірним нам, незалежно від того, чи вірні ми Йому.

Скільки разів ми б не зранили Господа своїми гріхами, не відійшли б від Нього через свої падіння, Він ніколи не покине нас, не відступить від нас. Бог завжди вірний нам, і тому, коли приходимо до Господа, Він завжди приймає нас і прощає нам. Це невимовна й непроста для нашого розуміння Божа любов. Як каже апостол: «Він полюбив нас перший, коли ми ще були грішниками».

Господь засвідчує нам цю свою любов, коли говорить: «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам».