12-16 червня 2014 року у Лондоні триває конференція Міжнародної католицької Комісії В’язничного Душпастирства Європейського регіону (ICCPPC-Europe). З 2003 року Українська Греко-Католицька Церква була представлена в організації як спостерігач, а з 2007 року бере активну участь в діяльності комісії. Остання зустріч ICCPPC-Europe відбулася у січні 2012 року в Україні.

Зустріч проходить під проводом європейського координатора організації монсеньйора Малакі Кігана (Великобританія).  У рамках підготовки до XIV Міжнародного конгресу ICCPPC будуть опрацьовані пропозиції щодо розвитку організації. Чільні представники в’язничного душпастирства європейських країн виступатимуть з доповідями про розвиток опіки у пенітенціарній сфері у своїх країнах. Україну представляє делегат від Синоду Єпископів УГКЦ протоієрей Костянтин Пантелей, керівник Відділу Курії УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі України. 

На думку нинішнього президента комісії о. Браяна Гованса ця зустріч повинна посприяти розвитку стратегії ICCPPC в полі забезпечення релігійних прав осіб, що знаходяться за ґратами.

Історія створення Міжнародної католицької Комісії В’язничного Душпастирства (ICCPPC) сягає своїм корінням події скликання міжнародного конгресу, з ініціативи колишньоо державного секретаря Ватикану, майбутнього Папи Павла VI, у Святій рік 1950 у Римі за участю головних тюремних капеланів з багатьох європейських країн, зі Сполучених Штатів Америки та з Аргентини.

У 1954 році другий з'їзд відбувся в Фрайбурзі у Швейцарії. Після цього з'їзду було проведено ряд зустрічей з нерегулярними інтервалами. Ці зустрічі мали на меті підтримати тюремних капеланів і донести до Церкви суть і проблематику в'язничного душпастирства.

 У 1972 році, третій конгрес був проведений у Римі. Стало очевидно, що було необхідно завершити юридичне оформлення Комісії та прийняти Статут організації.

 У 1974 році організацію під назвою "Internationale Kommission der Katholischen Gefängnisgeistlichen (IKG)" було засновано в Лондоні. Її статут був прийнятий у відповідності зі швейцарським цивільним правом.
 У 1983 році в Страсбурзі був прийнятий спеціальний Статут. Інші з'їзди вібулися згодом у Мюнхені 1977, Мадриді 1985 р., Відні 1987 р., усі у Західній Європі. 1990 року в Римі, єпископські конференції з Африки та Південної Америки приєдналися комісії.

Потім у Голандії 1993 р., у Варшаві 1996 р. і 1999 р. у Мексиці Комісія визнала членство в організації католицьких єпископатів від більш ніж 100 країн світу. У той час, комісія дійсно стала Міжнародним форумом католицьких капеланів.

У ювілейний 2000 рік, Виконавчий комітет Комісії, запропонував для церковного визнання статус громадської комісії вірних. З цієї причини його Статут було скориговано, і було прийнято ім'я "Міжнародна Католицька комісія в’язничної душпастирської опіки" (ICCPPC).

У тому ж році, Комісія була визнана Організацією Об'єднаних Націй як неурядова організаця зі спеціальним консультативним статусом.