Новопроголошений святий кардинал Ньюмен про дух антихриста і апокаліпсис
  • Пон, 14/10/2019 - 00:59
Портрет кардинала Джона Генрі Ньюмена, 1881 р.  Автор: Джон Еверетт Мілле

Сьогодні, 13 жовтня 2019 р., на площі Святого Петра у Ватикані Папа Франциск відслужив Месу, на початку якої проголосив святим (крім чотирьох інших осіб) кардинала Джона Генрі Ньюмена – лише 9 років після того, як Папа Бенедикт XVI проголосив його блаженним (19 вересня 2010 р.).

Про особу тепер уже канонізованого святого кардинала Ньюмена я дізнався лише кілька днів тому, за дивного збігу обставин. Читаючи роман канадського християнського автора Майкла О’браєна (Michael O’Brien) під назвою «Отець Ілля. Апокаліпсис», мене зацікавили неодноразові посилання головного героя роману отця Іллі на кардинала Ньюмена, які стосуються проблематики останніх часів (апокаліпсису) і Антихриста та пошуків головного героя за відповідями на питання, які його турбують. Перевіривши інформацію про особу кардинала, виявилось, що це не вигадана, а реальна особа. Цікаво, що різні обставини (втома, брак часу, серйозність змісту матеріалу, цінні думки персонажів і т. ін.) ніби навмисне не дозволяли мені просунутися з читанням далі, і саме в ці дні я дочитав до місця, де згадується кардинал Ньюмен і його застереження про дух антихриста. А через день я отримав одну відому католицьку газету, в якій опубліковано кілька статей про кардинала, і саме там дізнався про його канонізацію в неділю.

Хочу поділитися кількома абзацами (в моєму перекладі), які, на мою думку, заслуговують нашої уваги і закликають до пильності:

«Його [о. Іллі] захоплення знаменитим кардиналом Ньюменом, який вкінці дев’ятнадцятого століття*, бувши англіканцем, прийняв католицьку віру, ставало дедалі більшим. Незвичайна видатна особистість, людина, яка пересварилася майже з усіма прошарками суспільства. Його самотність, яка межувала з відчуженістю, дала йому унікальну перспективу: він був здатний вийти з духу часу своєї епохи та розглядати її об’єктивним поглядом. Він був серйозним аж до меланхолії, неперевершений, чутливий і – як багато хто говорив, – правдивий пророк. Він докладно писав і проповідував про дух антихриста. Цей збочений дух, за його словами, все більше поширюється в світі, і гряде велике віровідступництво. Він цитував пророка Даниїла, який попереджав, що супостат мирним шляхом і лестощами здобуде владу над усіма народами.

Ньюмен показував, що у різні часи та в різних місцях підйомові антихриста передувало віровідступництво народу Божого – чи це Антіох, Нерон, Юліан Відступник, фальшивий пророк Магомет або атеїстичні провідники Французької Революції, кожен з них – предтеча Антихриста, який появиться вкінці часів, коли таємниця зла проявить його остаточне, жахливе безумство. Неспроможність віруючих жити своєю вірою, як попереджає Ньюмен, породить – як це було і в минулі часи – «панування людини гріха», яка буде заперечувати божество Христа і ставити себе на Його місце, не боячись увійти в храм Божий та вимагати поклоніння йому самому.

Ілля читав: Вони осквернять святиню твердині, і скасують повсякчасну жертву. І поставлять на її місце мерзоту, яка доводить до відчаю. Вони дадуть звести себе лестощами і відступлять від союзу…»

Треба зазначити, що наведені твердження не є художнім домислом автора роману і приписуванням їх кардиналові Ньюмену, оскільки кардинал 1838 року опублікував збірку адвентських проповідей під назвою „Антихрист за вченням отців“, де можна детально ознайомитися з його розкриттям апокаліптичної проблематики.

Сподіваюсь, що канонізація видатного кардинала Джона Генрі Ньюмена стане поштовхом для глибшого дослідження його життя, творів і застережень, а головне – їх взяття до уваги і втілення Євангелія в своєму житті, аби, не дай Боже, часом не повестись на підступні приманки і не стати послідовником супостата-антихриста – одного з них, чи вже останнього – апокаліптичного.

Володимир Мельник

 

* Примітка: неточність автора, оскільки англіканський пастор Джон Генрі Ньюмен перейшов до католицизму не вкінці XIX ст., а всередині століття – 1845 року.