Папа: Церква, що не ризикує та не має мучеників, викликає недовіру
  • Втр, 23/05/2017 - 17:03

Чимало посвячених Богові людей зазнавали переслідувань через те, що викривали негідну поведінку могутніх цього світу. Про це під час ранкової проповіді у вівторок, 23 травня 2017 р., роздумував Папа Франциск, зазначаючи, що злий дух віддає перевагу Церкві, яка є літеплою і не ризикує.

Спонукою для цих роздумів стало читання з Діянь Апостолів, яке розповідало про те, як апостолів Павла та Силу було вкинуто до в’язниці у Филиппах за те, що звільнили від опанування злим духом дівчини, яка своїми віщуваннями приносила заробіток панам. Свята Меса збіглася з другою річницею беатифікації Оскара Ромеро, Архиєпископа Сан-Сальвадору, вбитого членам «ескадронів смерті» тодішнього режиму в Сальвадорі за те, що викривав насильство над бідними.

Посилаючись на читання з Діянь Апостолів, Папа наголосив, що слід переходити від літеплого стилю життя до радісного звіщення Ісуса. Служниця в Филиппах ходила за апостолами, називаючи їх «слугами Божими». Хоч це і була похвала, але святий Павло знав, що вона опанована злим духом, а тому прогнав його з неї. Як заначив проповідник, Павло зрозумів, що це не був шлях для поширення Божого царства.

За словами Святішого Отця, цей дух був «духом літеплості», який хоч і говорив правду, але, немовби, присипляв учнів. Але в історії спасіння бачимо, що коли Божий люд живе безтурботно, не ризикує та служить «світськості», Господь посилає пророків, яких, однак, переслідують, бо вони спричиняють незручності. І навіть у Церкві, коли хтось викриває прояви зісвітчення, на нього «дивляться кривим оком», вважаючи, що краще, коли він забереться геть.

«Згадаймо блаженного Ромеро. Що з ним сталося за те, що говорив правду. В історії Церкви, також і в Європі, було багато таких випадків. Чому? Тому що злий дух віддає перевагу заспокоєній Церкві, яка не ризикує, яка займається бізнесами, яка шукає зручність у літеплості», – сказав Папа.

Діяння Апостолів розповідають, що коли пани дівчини «втратили надію на заробіток» через те, що вона вже не могла віщувати, розгнівалися на апостолів. У цьому контексті Святіший Отець знову вказав на те, що «лукавий дух завжди входить через кишені». Святих Павла та Силу приведено до воєвод, які наказали сікти їх різками та вкинути до темниці.

І тут на перший план виступає слово «радість». Не зважаючи на кривди, Павло і Сила, перебуваючи в темниці, співали і прославляли Господа. Раптом зчинився землетрус і відчинилися двері в’язниці. Тюремник хотів відібрати собі життя, але Павло заспокоїв його, бо в’язні не повтікали. Тоді він навернувся, обмив їхні рани, прийняв Хрищення разом зі своїм домом, який «зрадів, пізнавши Бога».

«Таким є шлях нашого щоденного навернення: переходити від світського стану життя, спокійного і безпечного, ніби й християнського, але дуже літеплого, до життя істинним звіщенням Ісуса Христа, до радості проповідування Христа. Переходити від релігійності, занадто зосередженої на заробітках, до віри й звіщання: Ісус є Господь!» – сказав Папа, заохочуючи вірних перечитувати 16-й розділ з Діянь Апостолів, аби побачити, як Господь «через Своїх мучеників» спричиняється до поступу Церкви.

«Церква без мучеників викликає недовіру, Церква, яка не ризикує, не викликає довір’я, Церква, яка боїться звіщати Ісуса Христа та проганяти демонів, ідолів, іншого пана, яким є гроші, не є Ісусовою Церквою», – підсумував Папа, побажавши: «Нехай же нам не забракне цього навернення від літеплого способу життя до радісного звіщення того, що Ісус є Господом».