«Поновлюю заклик припинити використання релігії для розпалювання ненависті, насильства, екстремізму та сліпого фанатизму, а також припинити використовувати ім’я Бога для виправдання вбивств, винищення, тероризму та гноблення», – написав Папа у Твіттері з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв актів насильства на ґрунті релігії або переконань, встановленого Організацією Об’єднаних Націй, який відзначають 22 серпня.

Релігійна свобода останнім часом порушується в країнах, де проживає більше половини населення планети, згідно з доповіддю Папської організації «Допомога Церкві в потребі», яка вже багато років вивчає проблему релігійної свободи в усьому світі. Вона також допомагає жертвам актів насильства на релігійному ґрунті або на основі переконань.

Флоріан Ріпка, директор німецької філії організації, розповідає про основні причини переслідувань. Він зазначає, що до зростання порушень всіх прав людини, в тому числі релігійної свободи, в усьому світі призвело збереження і зміцнення влади в руках автократів і лідерів фундаменталістських угруповань.

Друга причина стосується ісламських країн. «Ми дуже стурбовані тим, що відбувається в Африці на південь від Сахари, в таких країнах, як Буркіна-Фасо, Нігер, Малі та Мозамбік. Скрізь ми бачимо, що уряди вживають все менше і менше заходів проти таких об’єднань, як Боко Харам і прихильників так званої Ісламської держави».

«Третя причина, чому порушуються права людей на релігійну свободу, – це ультранаціоналістичні країни, такі як Індія», – каже Флоріан Ріпка. Він додає, що існує різниця між північчю Індії і півднем, наприклад, в Кералі, де загалом існує релігійна свобода.

Організація «Допомога Церкві в потребі» у звіті, опублікованому на цю тему, також відзначає гібридні типи переслідувань, тобто переслідування в «білих рукавичках» і криваві переслідування. Деякі держави застосовують суперечливі закони, що обмежують релігійну свободу або дискримінують певні релігійні спільноти, що, як правило, робиться без протесту. З іншого боку, насильницькі напади на послідовників «неправильної» релігії «нормалізувалися» і здебільшого не переслідуються (наприклад, у Латинській Америці).

Як правило, більшість релігійних груп, що зазнають переслідувань, належать до меншин. Однак дедалі частіше релігійні групи, що становлять більшість також зазнають переслідувань (Нігерія, Нікарагуа).

У розвинених країнах соціальні мережі використовуються для маргіналізації та нападів на релігійні групи. Такі інциденти підривають фундаментальні цінності, включаючи свободу совісті, думки, релігії, свободу вираження поглядів, пересування та зібрань.

Після пандемії в більшості регіонів світу велика кількість віруючих повернулася до святкування головних урочистостей які є публічним виразом релігійності.

Папська організація «Допомога Церкві в потребі» відзначає, що останнім часом зросла кількість ініціатив щодо міжрелігійного діалогу. Папа Франциск та інші церковні лідери по всьому світу розширили свої відносини з різними спільнотами, прикладом чого є енцикліка «Fratelli Tutti» та численні міжрелігійні зустрічі.

«Він хоче будувати мости. І це був великий крок вперед, коли він приїхав до Іраку кілька років тому, бо люди на екранах, чи то мусульмани, чи то християни, побачили, що Папа вітає лідерів послідовників ісламу», – зазначає директор німецької філії організації «Допомога Церкві потребі».