Життя віри тісно пов’язане із життям милосердної любові до бідних, без якої все те, що визнаємо устами, буде лицемірством. Про це, коментуючи під час ранкової проповіді у п’ятницю, 7 березня 2014 р., євангельську розповідь про те, як законовчителі критикувати Ісуса за те, що Його учні не дотримуються приписів посту, говорив Папа Франциск, наголошуючи на тому, що християнство не є бездушним набором правил, переліком формальних приписів, але «плоттю» Христа, Який схиляється над страждаючим, не соромлячись того.

Святіший Отець підкреслив, що фарисеї та книжники перетворили дотримування заповідей у формальність, перемінивши релігійне життя в етику, забувши про коріння, тобто, «історію спасіння, вибрання та завіту». «Отримали від Господа Бога батьківську любов, отримали від Господа ідентичність свого народу, щоб потім перемінити її в етику та відкинути цей дар любові, – зауважив він. – Ці лицемірні люди є добрими людьми, вони роблять все те, що потрібно робити. Виглядають добрими. Але вони є моралістами, позбавленими добра, тому що втратили сенс приналежності до народу. Але спасіння Господь дає у приналежності народу».

Посилаючись на слова пророка Ісаї, що прозвучали у першому читанні і в яких йшлося про те, що постом, угодним Богові є подолати несправедливість та звільнити утиснених, ділитися хлібом з голодним та одягти того, хто не має одежі, Папа зазначив, що «наша святість та досконалість» поступає вперед лише з народом, до якого належимо, разом з яким ми були обрані. Святість не полягає у «лицемірному пості», але у тому, щоб «не соромитися Христової плоті», яку зустрічаємо у потребуючих ближніх.

За словами Святішого Отця, «найважчим постом» є «піст добра». Це піст, приклад якого нам показав Милосердний Самарянин, який схилився над пораненим подорожнім, на відміну від священика, який побачивши бідолаху, оминув його, можливо, боячись заразитися.

Щоб зрозуміти, чи готовий хтось до такого посту, Папа пропонує дати відповідь у своєму серці на наступне запитання: «Чи я вмію приголубити хворих, похилих віком, дітей, чи може я втратив відчуття ласки?» Бо згадані лицеміри, за словами Святішого Отця, не вміли цього чинити, а нам слід пам’ятати, що будемо суджені згідно з тим, як поводимося зі своїм ближнім, який є Христовою і нашою плоттю.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va