Mи можемо сказати, що Бог використовує кожну хворобу, щоб поговорити з нами про наше спасіння і висловлює свою готовність допомогти нам досягти його.Якщо ми подивимося сyто на хворобу, то це явище саме по собі, безумовно, негативне. Це тільки посилює фізичні страждання і біль, і духовно стає руйнівним також .

Святий Іоанн Златоуст сказав : ” Якщо душа знаходиться в доброму здоров’ї, тілесна хвороба ніяк не може нашкодити людині “. Достоєвський сказав : ” Здорова людина завжди земна, матеріальна людина , але як тільки вона хворіє і нормальний земний порядок його організму порушується, то можливість іншого світу дає про себе знати відразу .” Це те, про що Святий Павло говорить в Посланні до Римлян 7:24 “хвороба повертає людину до Бога” . Диявол, який не має ніякого милосердя, ні жалю, ані жодного хорошого почуття по відношенню до будь-якої людини,  може використовувати хворобу, щоб вселити в людину такі почуття, як страх , тривогу, гнів, відчай  і бунт проти Бога . Такий настрій аж ніяк не допомагає зцілити тіло, а навпаки людина почувається ще гірше .Святий Іоанн Златоуст говорить далі, що ми повинні бути пильними, коли хвороба вражає . “Це не даремно і не без підстав, що ми схильні до хвороби . “Коли ми хворіємо, ми завжди повинні дивитися на хворобу з точки зору наших відносин з Богом. Лише тоді ми можемо пролити певне позитивне світло на біль .Святий Григорій також пропонує деяку розраду. Він каже, що ми не повинні ” мучитися над нашим стражданням так, як начебто це було невиліковним і непоправним . ” Ми можемо дуже часто звинувачувати Бога за наші страждання . Можна сказати:” де був Бог, коли я захворів ? ” Існує фундаментальна істина зприводу цього, про яку ми часто забуваємо . Біль і страждання насправді є наслідком гріха Адама і Єви. Це є одним з результатів початкового бунту людства проти Бога . Адам і Єва дозволили собі, щоб гордість запанувала над ними.

Кожна хвороба, яку ми переживаємо, є надзвичайно повчальною для нас . Зрештою наші хвороби допомагають нам зцілити наші стосунки по-перше, з Богом, а також з нашими співвітчизниками . Вони можуть бути відмінним джерелом натхнення для сім’ї, друзів , і для церкви . Варто тільки прочитати історію про наших українських мучеників , які несли свої страждання з гідністю і тепер є прикладом справжньої людяності для всього світу .

Владика Петро Стасюк