Тижневий огляд: Папа і Апостольський престіл (16.04.18-22.04.18)
  • Срд, 25/04/2018 - 00:00

До безкорисливого слідування за Христом закликав Папа Франциск у проповіді під час ранкової  Святої Меси, відслуженої у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти»  в понеділок 16 квітня 2018 року. Він звернув увагу на необхідність «освіжити» пам’ять, згадуючи ті конкретні речі, які Ісус вчинив у житті кожного з нас та заохотив запитати себе самих, що саме спонукає нас слідувати за Ісусом. Не можна йти за Христом у корисливий спосіб, тільки через те, що Він учинив чуда, але треба шукати Його в дусі віри, щоб слухати Його слів і їх виконувати. Папа Франциск звернув увагу на два аспекти: з одного боку, люди, керуючись вірою, шукали Спасителя, намагаючись почути Його слова, а з другого – з причини свого егоїзму. Вони були добрими людьми, але самолюбними. Ось чому Ісус їм докоряв. Проповідник вказав також на святого Стефана, постать якого описана в Діяннях Апостолів. Він промовляв так ясно й чітко, що ніхто не зміг «протистояти мудрості та Духові, що ним говорив» (Ді 6, 10). Він безкорисливо йшов за Христом, не зважаючи на наслідки: наклепи і каменування, даючи свідчення Христові.

 Справжній пророк – це той, який здатний плакати над своїм людом, що його не слухає. Про це Папа Франциск говорив у проповіді під час Святої Меси в «Домі Святої Марти» у Ватикані у вівторок 17 квітня 2018 року. Проповідник роздумував над першим читанням дня з Діянь Апостолів, в якому передана промова первомученика Стефана перед синедріоном. Папа додав, що справжній пророк ніколи не є «літеплим», він говорить прямо. Але основна місія справжнього пророка, за словами Святішого Отця, полягає не в тому, щоб дорікати, а в тому, аби «відкривати двері, оздоровлювати коріння, відновлювати приналежність до Божого народу, аби прямувати далі». Справжній пророк – це не «пророк лиха», а «пророк надії».  Папа Франциск зазначив, що Церква потребує пророків. «Вона потребує, – наголосив він, – щоб ми всі були пророками».

Значення імені, яке отримуємо при святому хрищенні, та знаку святого хреста, як вираження нашої християнської ідентичності, пригадав Папа Франциск під час загальної аудієнції 18 квітня 2018 року, щосереди ведучи цикл катехиз, присвячений першому Святому Таїнству християнського життя, а саме – хрищенню. Пояснюючи обряд Хрищення, Папа вказав на важливість імені, яке отримуємо при хрищенні, адже воно вказує на самобутність кожної людини. Бог кличе кожного з нас по імені, любить кожного зокрема, в особливостях нашої історії. Хрищення запалює особисте покликання до життя по-християнському, яке буде розвиватись протягом усього життя. Це вимагає особистої відповіді, яку не можемо запозичити». Він підкреслив, що християнське життя сплетене з численних покликань і викликів. Господь Бог постійно вимовляє наше ім’я. «Хрест – це ознака, яка виявляє те, ким ми є», – сказав Папа, додаючи, що наша розмова, мислення, погляд, наші дії перебувають під знаком хреста, тобто під знаком Христової любові аж до кінця. Ми стаємо християнами тією мірою, наскільки хрест «вписаний» в нас , як «пасхальний» знак, який навіть назовні показує наше християнське ставлення до життя. Святіший Отець нагадав, що треба робити хресне знамення, коли прокидаємось, перед їжею, перед обличчям небезпеки, захищаючи себе від зла, ввечері перед сном. Перехреститись – означає сказати собі самим та іншим, до Кого ми належимо, Чиїми хочемо бути.

Цього ж дня Папа Франциск зустрівся з татом дворічного англійського хлопчика Альфі, батьки якого борються, щоб не від’єднати його від апаратури, що підтримує його життя. А під час загальної аудієнції того ж дня Святіший Отець повторив заклик шанувати право на життя. Одночасно він згадав також і 40-річного француза Вінсента Ламбера, дружина якого намагається добитись відключення його від живильного зонда, що забезпечує штучне харчування. Цьому противляться батьки Вінсента, адже він реагує на подразники, плаче, відчуває біль. «Ще раз звертаю увагу на Вінсента Ламберта та маленького Альфі Еванса й прагну ще раз і рішуче підтвердити, що єдиним Господом життя, від початку до природного кінця, є Бог! – сказав Святіший Отець під час загальної аудієнції. – І наш обов’язок – зробити все можливе, аби захистити життя. Подумаймо про це в тиші й помолімся, щоб буле пошановане життя кожної людини, а особливо цих двох наших братів. Помолімось у тиші».

Потрібно докладати дедалі більше «зусиль у справу захисту маргіналізованих і бідних, досягаючи людських й екзистенційних периферій сьогоднішнього суспільства, аби бути справжніми апостолами милосердної любові». Цими словами Папа Франциск звернувся до учасників 40-го Конгресу дієцезальних організацій «Карітасу» в Італії, що проходив в північно-італійському місті Абано Терме від 15 до 19 квітня 2018 р.

Усі християни мають обов’язок та місію євангелізувати, просячи у Господа благодаті бути «слухачами Святого Духа», Який допомагає вийти поза себе самих та бути близькими до людей. На цьому наголосив Папа Франциск у проповіді під час Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти» у четвер, 19 квітня 2018 р. До цих роздумів Святішого Отця натхнула біблійна розповідь про апостола Филипа, який послухав Святого Духа та підійшов до колісниці етіопського скопця, що повертався з прощі до Єрусалиму. Проповідник вказав, що ця розповідь із книги Діянь Апостолів є трактатом євангелізації, адже показує, якою повинна бути євангелізація, до якої саме євангелізації нас запрошує Господь.  При цьому, він наголосив на трьох ключових словах у цій місії: встань, підійди та починай із конкретної ситуації.

Сьогодні, коли люди часто настільки заклопотані, що не знаходять часу на слухання Божого голосу, бенедиктинські монастирі є немовби оазами, де люди різного віку та стану можуть відкрити красу тиші та наново віднайти себе самих. Думками про це Папа Франциск ділився, приймаючи в четвер, 19 квітня 2018 р., представників чоловічих та жіночих монастирів, що входять до Бенедиктинської Конфедерації, з нагоди 125-річчя цього об’єднання послідовників святого Венедикта Нурсійського.  Папа присвятив свою думку гаслові бенедиктинської духовності «Ora et labora et lege», тобто, «Молитва, праця та навчання». «В контемплятивному житті Бог часто об’являє Свою присутність неочікуваним способом. Роздумуючи на Божим словом під час lectio divina, ми покликані перебувати в набожному слуханні Його голосу, щоб жити в постійній та радісній слухняності, – сказав він. – У наших серцях, готових приймати неочікувані дари, які Бог завжди готовий нам давати, молитва породжує дух оновленої ревності, який через нашу щоденну працю веде нас до пошуку взаємоподілу дарами Божої мудрості з іншими: зі спільнотою, з тими, які приходять до монастиря в своїх пошуках Бога, і з тими, які навчаються у ваших школах, колегіях та університетах». Глава Католицької Церкви також зауважив, що бенедиктинська харизма гостинності є «цінною для нової євангелізації», даючи змогу «приймати Христа в кожній людині, яка прибуває, допомагаючи тим, які шукають Бога, прийняти духовні дари, які Він має в запасі для кожного з нас». Він також відзначив заанґажування бенедиктинців у екуменічний та міжрелігійний діалог, заохочуючи й надалі звершувати цю «важливу для Церкви й для світу діяльність».

«Хліб – це головна пожива для життя та Ісус в Євангелії пропонує нам Себе як Хліб життя», – наголосив Папа Франциск на початку проповіді під час Святої Меси, яку він відслужив вранці у п’ятницю, 20 квітня 2018 р., в порту міста Мольфетти, що у південно-італійській провінції Барі, з нагоди 25-ї річниці смерті місцевого єпископа Тоніно Белло. Святіший Отець зазначив, що літургійні читання цього дня пропонують нам для роздумів два основні елементи християнського життя: Хліб та Слово. Зупиняючись над темою Хліба, проповідник пригадав, що Христос пропонує себе християнам як Хліб життя, немов каже: «Без мене ви не зможете жити». Учитель вживає сильні слова: «Їжте Моє Тіло і пийте Мою кров» (пор. Ів. 6, 53). Це означає, що для нашого життя є необхідним увійти у живий особистий зв’язок із Господом. Пресвята Євхаристія – це Тіло і Кров Спасителя, а не якийсь гарний обряд; це найглибша конкретна єдність людини з Богом; це настільки реальна єдність любові, що вона приймає форму трапезування. Далі Глава Католицької Церкви зосередив свою увагу на другому ключовому моменті для життя християнина, а саме на Слові. Євангелія розповідає, що виникла чимала дискусія щодо слів Ісуса, мовляв, як Він може дати Своє Тіло їсти і Свою Кров пити? На думку проповідника, багато наших слів схожі на ці, бо ж і ми, іноді, запитуємо: «Як Євангелія може вирішити проблеми світу? Для чого чинити добро серед так багато зла?». Саме в такий спосіб повторюємо помилку тих людей в часах Ісуса, спаралізованих дискусіями над Його словами, замість того, щоб бути готовими прийняти ту життєву переміну, про яку просить Ісус. Люди не розуміли, що Слово Ісуса є для того, аби прямувати життям, а не для того, щоб сісти та говорити про те, що добре, а що ні. Підсумовуючи, Папа Франциск наголосив, що Боже Слово робить людину вільною, підіймає її та допомагає прямувати вперед, вчиняє її покірною й, одночасно, сміливою. Боже слово не робить нас головними дійовими особами чи чемпіонами власної майстерності, але справжніми свідками Ісуса Христа у світі. 

Церква не світська, але для світу, вільна від почуття самодостатності, яка не очікує на те, щоб щось отримувати, але поспішає з невідкладною допомогою. Такою, за словами Папи Франциска, була мрія про Церкву єпископа Антоніо Белло. Цими думками він поділився, зустрічаючись цього ж дня з громадськістю місцевості Алессано, батьківщини «отця Тоніно», відвідуючи його могилу в 25-ту річницю відходу до вічності. Папа зауважив, що єпископ Антоніо Белло був дійсно «мужем своєї землі», на якій дозріло його покликання, яке, за його словами, є покликанням «ставати не просто набожними вірними, але дійсно й по-справжньому закоханими в Господа», адже коли Він запалює серце, «не можна погасити надію», коли «Господь вимагає слова “так”, не можемо відповідати, кажучи: “можливо”». Духовний заповіт отця Тоніно для сучасників Святіший Отець підсумував його словами про те, що християни повинні бути людьми, які ніколи не відокремлюють молитву та дію, але взявши за відправну точку споглядання, дозволяють, щоб воно перетворилося у динамізм. «Дорогі брати й сестри, – підсумував Папа, – в кожній епосі Господь ставить на шляху Церкви свідків, які втілюють пасхальну благовість, пророків надії на майбутнє для всіх. З вашої землі Бог покликав одного з таких, як дар і пророцтво для нашого часу. І Бог бажає, аби Його дар був прийнятим, щоб Його пророцтво було здійснене. Не вдовольняймося записуванням гарних спогадів, не дозвольмо, аби нас опанували ностальгії до минулого, ні порожні балачки теперішнього чи страхи перед майбутнім. Наслідуймо отця Тоніно, піддаймося поривові його молодечого християнського запалу, почуймо його наполегливий заклик жити Євангелієм без пільг. Цей сильний заклик звернений до кожного з нас і до нас як Церкви».

«Особливо молюся за те, щоб ви могли зростати, дедалі більше поглиблюючи ваші стосунки з Господом і вашу уважність до інших, зокрема, до тих найбільш потребуючих», – цими словами Папа Франциск розпочав своєю промову до спільноти Достойної Англійської Колегії, яку вранці у суботу, 21 квітня 2018 р., він прийняв на приватній аудієнції в Апостольському палаці з приводу кількох важливих ювілеїв християнської громади в Англії та Уельсі. Свою промову Глава Католицької Церкви побудував навколо заповіді любові: любові до Господа Бога та любові до ближнього (див. Мк. 12, 30-31), що є двома дороговказами у нашому житті. Папа Франциск, серед іншого, пригадав, що однією із найбільших перешкод у нашому житті є страх, однак, його можна подолати любов’ю, молитвою та добрим настроєм. Саме у такий спосіб можна ставити опір страхові перед труднощами, випробуваннями та постійною боротьбою з гріхом. Звертаючись до присутніх, Папа закликав не боятись також і себе самих та не дозволити, щоб страхи, обмеження та гріхи перешкоджали у священичому служінні. Священик повинен бути тим, який допомагає теж й іншим долати ті страхи.

«Прошу вас: не втомлюйтеся бути милосердними. Пам’ятайте про свої гріхи та неміч, які Ісус прощає та будьте милосердні», – з цими словами Папа Франциск звернувся до дияконів, що мали отримати свячення, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у неділю, 22 квітня 2018 р. очолив в базиліці Святого Петра у Ватикані. Під час неї Єпископ Риму уділив пресвітерське рукоположення шістнадцятьом дияконам, 11 з яких належать до Римської дієцезії. Четверта неділя Пасхи в латинському обряді має назву «Неділя Доброго Пастиря». Це з огляду на євангельський уривок з Євангелії від Івана, що читається під час Святої Меси, в якому Ісус називає себе Добрим Пастирем. Слідуючи за різними ініціативами, які проводилися на місцевому рівні, 1964 року блаженний Папа Павло VI постановив, що цього дня буде відзначатися Всесвітній день молитви за покликання. Святіший Отець наголосив на важливості особистого свідчення власним життям, заохочуючи новопресвітерів «словом і прикладом розбудовувати Божий дім, яким є Церква». А в контексті згадки про служіння сповідництва закликав бути милосердними. «Усвідомлюючи, що ви були обрані з-поміж людей та установлені для їхнього блага в очікування Божих речей, в радості та щирій любові здійснюйте Христову священичу справу, намагаючись подобатися виключно Богові, а не собі самим чи людям, або шукаючи інші інтереси. Лише служіння Богові для добра святого вірного Божого люду», – сказав Папа. На закінчення загальної аудієнції Папа Франциск звернувся до учасників щорічних весняних зустрічей Міжнародного валютного фонду і Світового банку,закликаючи за рахунок залучення фінансових ресурсів активізувати зусилля, спрямовані на покращення життя найубогіших, сприяючи справжньому цілісному розвиткові людини та пошані її гідності.

 Радимо також прочитати:

Папа-емерит Бенедикт ХVІ відзначає 16 квітня 2018 року 91-ий день народження

Папа Франциск надіслав відеопослання кубинській молоді

Послання Папи на день молитви за покликання: «Почути, розпізнати Господнє покликання та жити ним»

Чи співпрацювала Католицька Церква з нацистами?

Апостольський Престіл: некатолики не можуть приступати до Причастя

Очільниця відділу захисту життя Ватиканської Дикастерії про роль жінки у Церкві

Відкриваючи Ватикан зсередини: невидима праця Апостольської Флорерії


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць