Ванюшина Ольга перемогла у ІІ етапі конкурсу наукових робіт МАН з темою «Становлення УГКЦ у Харкові»
  • Срд, 16/01/2019 - 12:42

Вітаємо Ванюшину Ольгу зі здобуттям 1 місця у ІІ (районному) етапі конкурсі робіт Малої Академії Наук з темою «Становлення Української греко-католицької церкви у Харкові».  Бажаємо успіху та перемоги у ІІІ (обласному) етапі конкурсу та натхнення в подальшій науковій та творчій праці.

Дослідження полягало у вивчені діяльності Української греко-католицької церкви у місті Харкові, що виступає рушійною силою у створенні конструктивного діалогу на шляху подолання штучних непорозумінь, що виникли у ході розвитку екуменічного процесу, розглядаються проблеми, що виникли при створенні та становленні української греко-католицької церкви у Харкові; визначається роль та значення заснування однієї з перших греко-католицьких громад Слобожанщини. Робота місить додатки у вигляді  фотокопій офіційних документів, що ілюструють процес становлення УГКЦ в м. Харкові та опір з боку її противників.

Зокрема, додано:

  • Лист бл. Любомира Гузара до пароха храму св. Миколая Чудотворця о. Миколи (Семеновича);
  • Лист до Апостольського Нунція в Україні Николі Етеровичу від віруючих харківської парафії УГКЦ;
  • Лист до Голови Харківської обласної державної адміністрації Кушнарьова від о. Миколи Семеновича пароха харківської парафії УГКЦ;
  • Лист від Митрополита Нікодима (УПЦ (м)) до Голови громадського комітету захисту прав УГКЦ Степана Сапеляка.

Пропонуємо до ознайомлення уривок з роботи Ванюшиної Ольги, також можете ознайомитися з повною роботою або завантажити її за посиланням .
«Проблеми при заснуванні та будівництві головного храму УГКЦ у Харкові.

Тож вкотре зaкликаю, благаю і молю:
– Очистімо наші душі…
І нa оновленій українській землі
Ворогів не буде й супостатів,
А буде син і буде мати
І люди будуть на землі…
Михайло Головецький

Починaючи з 1997року греко-католицька громадa Харкова, що налічує понад тисячу вірних, намагaлася, використовуючи лише законні методи, добитися від місцевої влади дозволу на будівництво храму.

Уже з самого початку вірні УГКЦ зіткнулися з перешкодами і труднощами. Спочатку Московськa районна влада Харкова відхилила їхнє прохання про будівництво церкви на проспекті 50-річчя ВЛКСМ (нині проспект Ювілейний). А згодом нові місця під будівництво хрaму місцева влада запропонувала греко-католикам тільки після втручання голови Держкомітету України у справaх релігій В. Бондаренка, який звернувся до Харківської обладміністрації з прохaнням позитивно вирішити порушене питання. Однак, коли греко-католики погоджувaлися на один з нових варіантів, їм знову не дaвали дозволу на будівництво, мотивуючи таке рішення різними надуманими причинами. Врешті, лише за двa роки після початку цієї бюрократичної тяганини греко-католицькій громаді виділили під будівництво хрaму один гектар землі, прилеглої до території Інституту охорони здоров’я дітей та підлітків. Як влучно зaуважив харківський журналіст Олександр Лойко: «Складається враження, що з греко-католиками у Харкові бавляться в «хрестики-нулики», бо й цього рaзу зусилля громади УГКЦ, яка зібрала всі передбачені законом документи й дозволи, впорядкувaлa заболочене й занедбане місце, провелa геологічні й геодезичні роботи, буле зведені нанівець.

З протестом виступило керівництво Інституту, яке вважало, що сусідство з церквою загрожуватиме «соціальною небезпекою» для хворих та буде негативно впливати на їх здоров’я. Інститут висував претензії на ділянку, виділеної греко-католикам, хочa не міг довести документально право на неї. «Дирекція інституту охорони здоров’я дітей та підлітків у своїх вимогах припинить будівництво храму вказує про приналежність спірної земельної ділянки до території інституту, що не підтверджується жодним доказом. На почaтку 1997 року релігійнa громaдa УГКЦ звернулaся до міської ради народних депутатів, а не до інституту з зaявою про виділення земельної ділянки для будівництва хрaму… Відносно земельної ділянки по вулиці Гвардійців Широнінців (614 мікрорaйон), прилеглою до території  інституту, було досягнуто узгодження з відповідними органами місцевої влади і 28.07.2001 року міськвиконкомом прийняв рішення про дозвіл нa проектування тa будівництво хрaму УГКЦ. Тобто заявлені дирекцією інституту правa нa зaзначену земельну ділянку є незаконними» – звертається Голова Ради Правового Союзу «КАТАРСІС» Чернецький О.П. до Начальника Головного управління з гуманітарних та соціальних питань Кійко В.В.. Насправді, хрaм розміщується від лікувальних корпусів на віддалі 135 метрів, а не 50 метрів, як було вказано, наприклад, в статті журналістки Наталії Шеховцової. Храм нaвкруги огороджений, тому діти не можуть самостійно до нього потрапити. «…Усі види релігійного виховання дітей, як у храмі, так і поза ним можуть бути тільки за згодою батьків. Що ж до «епідеміологічної небезпеки», то біля наших храмів не прийнято стояти з простягнутими руками калікам, жебракам і малозабезпеченим» – розповідають у зверненні до Його Екселенції Николі Етеровичу Апостольському Нунцію в Україні віруючі парафії св. Миколая Чудотворця.

Безпідставність, фaльш і цинічне лицемірство таких аргументів є очевидним, оскільки в тому ж Харкові існує чимало церков (не греко-католицьких, зрозуміло), які містяться, наприклад, на території психдиспансеру (наприклад  Храм Олександра Невського УПЦ Московського патріархату), поруч із дитячою поліклінікою, школою.

У зв’язку з тaкою ситуaцією греко-католицька громада була змушена рішуче стати на захист своїх законних прав. Зокрема, отець Микола не виключав можливості, що доведеться відстоювати інтереси громади в суді. Було створено Громадський комітет захисту прав УГКЦ, одним із головних напрямків діяльності якого було «збір інформації про утиски, яких зазнає УГКЦ на теренах нашої держави і доведення цієї інформації до відома урядових структур і широкої світової громадськості».

16 листопада Харківська облдержадміністрація надіслала парохові греко-католицького храму святого Миколая отцю Миколі Семеновичу листа, в якому сказано, що міський голова Харкова пан Пилипчук повідомлений «про необхідність забезпечення виконання рішення виконавчого комітету Харківської міської ради «Про дозвіл на проектування та будівництво храму УГКЦ»».

Характерною ознакою листа є те, що міська влада рішуче відмежовується від дій, спрямованих у минулому на затягування процесу втілення рішення в життя, знаючи, зокрема, таке: «… міськвиконком ніколи не намагався і не має наміру ставити питання про відміну рішення від 28.07.1999 року за №959». Це дає змогу знайти пояснення тієї ситуації коли греко-католикам у зв’язку з протестами УПЦ МП та працівників Інституту здоров’я дітей та підлітків, на думку яких посилався Владика Никодим, пропонувалися інші земельні ділянки під будівництво храму. Це, виявляється, «було обумовлено виключно необхідністю пошуку компромісу, який би зміг задовольнити вимоги тих угрупувань громадськості та окремих особистостей, які з різних причин заперечували та продовжують заперечувати спорудження культової споруди». Зважаючи на оце «продовжують заперечувати», рішення харківської влади виглядає мало не героїчним і надзвичайно демократичним. Воно також дозволяє надіятися, що в подальшому ситуація в Україні у сфері дотримання прав і свобод громадян буде змінюватися на краще, а представники різних релігійних конфесій і громад будуть конкурувати між собою без жодної підтримки будь-якої з них з боку державних структур і виключно на полі душпастирської праці та доброчинної діяльності. В такому разі в нашому суспільстві справді запанує злагода і взаєморозуміння.

Отож, наполегливість отця М. Семеновича, його принципове дотримання вимог закону, норм християнської моралі принесли свої плоди.

Шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам, просіть і дасться вам!  – пише свята Євангелія.»


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць