Вельмишановні представники ЕПЛ,

ось цим дописом підтверджую мою участь у зустрічі з Вами 2 липня 2015 року у приміщенні Вашого офісу у Львові.

Поряд з тим, хочу пригадати Вам, що однією з головних цілей нашої зустрічі було не втягування Церкви, а конкретно УГКЦ у судовий процес, оскільки за реконструкцію скверу є відповідальна Львівська міська рада. УГКЦ зобов`язалася тільки виготовити і встановити пам`ятник Митрополиту Андрею. В часі розмови Ви попросили представити Вам документ, який би підтверджував факт, що площа не перебуває у оренді Церквою. Такий документ Вам був пересланий.

Очевидно, що наша зустріч відбулася після Вашої другої позовної заяви від 17 червня 2015 року. Проте, щирість і відвертість нашої розмови, принаймні, я так її потрактував, хоча б з чемності передбачала повідомити нас, присутніх на розмові, про факт подання чи наявності другої позовної заяви. Цього не було зроблено.

Наскільки пригадуєте, Ви дорікнули мені у тому, що я не прийшов і не довідався перше Вашої позиції, перед тим як щось писати. У мене тепер питання до Вас: а як з морально-етичної точки зору трактувати те, коли у часі розмови я щиро виклав Вам усі мої аргументи, а тут довідуюся про другу позовну заяву, про яку Ви не згадали у часі зустрічі жодним словом. З огляду на це, коли я отримав копії Вашої другої позовної заяви, я зробив для себе висновок, що Ви мене обманули. Тому і вистави її копії, щоб люди самі оцінили її. Все, що сховане, стає явним.

Тепер відносно того, що Ви дотримуєтеся верховенства права і рухаєтеся у суто юридичній площині. Я Вам цього бажаю! Але, скажіть, будь-ласка, чи ось цей висновок, який Ви наводите у Вашій позовній заяві є юридичного характеру:

"Затвердження Львівською міською радою концепції Всеукраїнського відкритого конкурсу проекту на спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у місті Львів не відповідає ані принципу верховенства права, ані принципам добросовісності, справедливості і розумності. На реалізацію даної концепції вже на сьогодні ЛМР виділяє 30 млн. гривень у той час, як чимало інших сфер, таких як розвиток освіти, культури, медицини, надання допомоги потраждалим внаслідок АТО, на яких не те що не вистачає, але і майже не виділяється коштів. Окрім того, чи може бути ціною вшанування великої постаті Андрея Шептицького зруйнування скверу, який закладався за його життя, витрачання таких великих коштів на спорудження помпезного пам’ятника для того, хто все своє життя сповідував принципи скромності і аскетизму та намагався допомогти бідним. Навряд чи реалізація вищезгаданої концепції буде гідним вшануванням Кир Андрея. Львівська територіальна громада не виступає проти встановлення пам’ятника Шептицькому, а навпаки - бажає увіковічнити пам’ять про Митирополита. Проте є інші способи вшанувати цю видатну постать (заснувати фонд для бідних та постраждалих імені Андрея Шептицького, відновити функціонування Народної лічниці, що розташована на вулиці Озаркевича, встановити пам’ятник у сквері чи у митрополичих садах при церкві Святого Юра), які оминають руйнування скверу та недоцільне витрачання коштів на перенесення абсолютно справної дороги з усіма комунікаціями на місце скверу."

Скажіть, будь-ласка, чи Ви вважаєте, що цей текст є чисто юридичним? Для мене це чистої води політична гра, у яку Ви входите, але з запізненням. Після всього у мене складається враження, що Ви, поважна і шановні організація, просто заробляєте, пробачте за різкість, "імідж" на такого роду справах. 

Проаналізуймо Ваші аргументи, хоча вони не нові і про них я вже писав неодноразово. Першим ділом - це 30 млн. Вперше на це звернула увагу п. Ірина Подоляк, Самопоміч. Мене також свого часу вразила цифра, але я не експерт з цих питань. Якби у місті, у нелегкий час, був такий економний підхід до всього, а не тільки до пам’ятника Митрополиту Андрею і реконструкції площі, я б зрозумів. Але, останній приклад - почалася реконструкція площі Митної у Львові, кошторис якої складає 6 млн. гривен. Чомусь ніхто не піднімає галасу. У Вас не виникає запитань у цій справі? А таких скандальних справ є набагато більше!

Наступне - це руйнування скверу. Ви стверджуєте, що внаслідок реконструкції площі буде знищено сквер. Виникає питання: Чи це не є чистої води маніпуляція? Адже ж неодноразово автори проекту говорили, що мова не йде про знищення скверу, але про його реорганізацію. Внаслідок цього хоч трохи зменшиться площа, однак збільшиться значно густота насаджень.

До того ж у цю "скверну" справу Ви вплутуєте УГКЦ, яка до цього не має жодного відношення. Цитую одну з Ваших вимог: "Зобов’язати Курію Львівської архиєпархії УГКЦ утриматися від вчинення дій, що призводять до знищення скверу та зелених насаджень на площі Святого Юра". Інакше, як наклепом і підміною понять назвати це не можна!

Відносно Ваших пропозицій по-іншому вшанувати пам’ять Митрополита Андрея. Щоби не повторюватися, у мене зустрічна пропозиція до Вас - робіть і Народ це оцінить! Я перший серед кандидатів, який відвідає заходи, які Ви організуєте у честь Митрополита Андрея!

Коли мова про те, що потрібно створи ти і організувати, пропоную Вам екскурсію церковними інституціями, які сумлінно день і ніч працюють над забезпеченням війська, лікуванням поранених, зціленням зневірених, просвітою, наукою, тощо. Побачене буде говорити само за себе.

Відносно ж змінення місця спорудження пам’ятника, це не нове питання. Я вже Вам відповідав на це - у митрополичих садах неможливо, бо це територія ЮНЕСКО, а у сквері не можна, бо проект, який був затверджений компетентними органами передбачає інакше, подобається це комусь чи ні. 
І ще. У першій позовній заяві Ви просили скасувати усі ухвали Львівської міської ради щодо спорудження пам’ятника Митрополиту Андрею, що означає зупинити усі роботи. У другій заяві Ви вже є більш обережними, оскільки просите скасувати тільки деякі пункти відповідних ухвал. Що так вплинуло на зміну Ваших поглядів і як слід розцінювати таку хитку позицію у так короткому часі.

І насамкінець. Розмовляючи з Вами 2 липня 2015 року у приміщенні Вашого офісу я щиро переконував себе, що Ви дійсно прагнете добра і справедливості. Після Вашої другої позовної заяви і озвученої Вами офіційної позиції у мене виникли поважні підозри у тому, щоб засумніватися у чистоті Ваших намірів. А як воно є насправді, покаже час!

З повагою, єрм. Юстин Бойко, студит