Православний "дерибан": як команди Алексія II і Кіріла ділять фінансові потоки
  • Чтв, 05/06/2014 - 22:08

На цьому тижні Центробанк РФ відкликав ліцензію банку «Софрино», який вважався близьким до структур Російської православної церкви. Офіційною причиною відкликання ліцензії стала «ризикована кредитна політика» банку. Голова ради директорів банку «Софрино» і глава однойменного виробника церковного начиння Євген Пархаєв заявив, що його підприємство не зберігало гроші в цьому банку. Церковні єрархи теж не демонструють особливого жалю через сумну долю близького їм банку. Тому що і сам банк «Софрино», і однойменний виробник церковного начиння, і їх господарі - це все зникаюча натура, друзі Алексія II. У патріарха Кіріла вистачає своїх друзів, щоб пустити через них всі фінансові потоки церкви. І крах банку «Софрино» - це черговий елемент цього процесу.

Команда Алексія

До 2005 року банк «Софрино» називався «Олд-банком». Його основним власником був підприємець Дмитро Малишев, який володів металотрейдерською компанією «Алюмінконструкція» і займався реалізацією невеликих девелоперських проектів типу реконструкції яхт-клубу на Клязьмінському водосховищі та будівництва скромних торгових центрів у містах Підмосков'я. У середині 2000-х років Малишев познайомився з Євгеном Пархаєвим. Пархаєв був керівником монопольного виробника церковного начиння для храмів Московської патріархії - ХПП «Софрино» і одночасно займав пост радника з господарських питань тодішнього патріарха Алексія II. У 2005 році Пархаєв очолив раду директорів «Олд- банку». Незабаром банк отримав нову назву, церковні куполи на логотипі й головне - частину фінансових потоків РПЦ.

Пархаєв вважався близьким другом попереднього патріарха, Алексія II, і одним з організаторів схем середини 1990-х, коли РПЦ заробляла на безмитному ввезенні тютюну та алкоголю. При Пархаєві підприємство «Софрино» стало монополістом на ринку виробництва церковного начиння і свічок, для прихожан з'явилася мережа фірмових магазинів «Софрино». За його ініціативою РПЦ також створила телекомунікаційну компанію АСВТ, власну готельну мережу для паломників «Данилівська» та мережу православних аптек. Але найбільш прибутковою сферою церковної економіки було відновлення і будівництво церков. На початку 2000-х років Пархаєв створив і очолив Єдину службу замовника Московської патріархії, яка зайнялася, за даними СПАРК, розподілом близько 4 млрд. рублів, які щорічно виділяються з держбюджету на відновлення об'єктів РПЦ. Також Єдина служба замовника замкнула на собі роботу з великими спонсорами, які жертвують  на відновлення храмів.

Після перейменування банк Дмитра Малишева «Софрино» став уповноваженою кредитною організацією при проведенні ремонтно-реставраційних робіт на об'єктах РПЦ, а самого Малишева призначили представником Московської патріархії в органах державної влади РФ з питань фінансування проектних, ремонтних та реставраційних робіт на об'єктах РПЦ. Незабаром створені Малишевим будівельні компанії ТОВ «Фінжилсервіс» і ТОВ «Житлово-будівельна компанія» стали одними з найбільших підрядників РПЦ. У 2005-2008 роках тільки за програмами відновлення храмів за рахунок держбюджету вони виграли більше 50 тендерів на реставрацію церков та інших об'єктів РПЦ, включаючи будівництво нової резиденції патріарха в Передєлкіно та реставрацію будівлі Священного синоду в Чистому провулку. Іншим великим підрядником РПЦ була компанія ЗАТ «Корпорація "Дмитрівська"», що належала іншому знайомому Пархаєва - Валерію Мєшалкину. Компанія займалася реконструкцією соборів Троїце-Сергієвої лаври, Нілової пустелі, Свято- Тихонівського гуманітарного університету та інших об'єктів православної церкви. Мєшалкин ще був основним власником «Ергобанку», який обслуговував рахунки більше 60 організацій РПЦ з 18 єпархій.

Вплив Пархаєва і будівельників на патріарха Алексія II був такий великий, що їм вдалося отримати його благословення на створення мережі торгових центрів на приналежній РПЦ землі біля храмів. Проте через кризу і смерть Алексія II в 2008 році цей проект був заморожений.

Команда Кіріла

У 2009 році новий патріарх Кіріл вирішив відновити ліквідоване Пархаєвим фінансово-господарське управління РПЦ. На чолі управління Кіріл поставив людину зі своєї команди, настоятеля храму святителя Миколая в Хамовниках Тихона (в миру Олександр Зайцев). Незабаром Тихон був призначений також єпископом Подільським, вікарієм Патріарха Московського і всія Русі.

Тихон знайомий з патріархом Кірілом ще з початку 2000-х років, коли майбутній патріарх курував міжнародні зв'язки РПЦ. У цей час Тихон був членом Російської духовної місії в Єрусалимі, потім очолював некомерційну організацію Фонд православного телебачення, якому належало ЗАТ «АТ "Вітал"». Серед «дочок» АТ «Вітал» була компанія «ТВ-Піта», яка на замовлення «Першого каналу» випускає щотижневу авторську програму патріарха Кіріла «Слово пастиря».

Одним із співвласників «ТВ- Піта», за даними СПАРК, є кадровий розвідник Василь Логінов, який входить до ради директорів великої хімічної компанії «Фосагро». За словами обізнаних співробітників «Фосагро», Логінов в раді директорів холдингу представляє інтереси одного з акціонерів - ректора Санкт-Петербурзького гірничого університету Володимира Литвиненка, який тричі очолював передвиборний штаб Володимира Путіна.

Також АТ «Вітал» володіло четвертиною компанії «БМВ Русланд» (решта належала австрійському підрозділу BMW), через яку велися поставки в Росію автомобілів німецького концерну. Компанію очолював Крістіан Кремер, який поєднував цю посаду з постом глави російського представництва BMW. Німецька компанія неодноразово підтримувала РПЦ. У 2012 році ТОВ «БМВ Русланд» було ліквідовано, а поставки автомобілів з ​​Німеччини BMW почала вести безпосередньо.

Ще одне підтвердження співпраці РПЦ і BMW можна знайти в некролозі колишнього гендиректора АТ «Вітал», друга патріарха Кіріла Ігоря Малахова, опублікованому в газеті «НГ- Релігія». «У 1995 р. Малахов переїхав до Швейцарії і два роки працював в одній зі швейцарських фірм. У 1997 р. він повернувся до Росії і став генеральним директором АТ «Вітал». Прибуток АТ «Вітал» у проекті з BMW, що побудувала на території Калінінградської області завод по збірці дорогих автомобілів, не перевищувала $ 300 тисяч на місяць, а в загальній складності «Вітал» керував активами $ 20-25 млн.», - пише газета «НГ- Релігія», яка завжди відрізнялася лояльністю до Кіріла (Гундяєва).

Церковно-фінансова вертикаль

Очоливши фінансово-господарське управління РПЦ, єпископ Тихон почав вибудовувати вертикаль влади. Спочатку він підкорив собі Єдину службу замовника Московської патріархії Пархаєва, але не зміг знайти з ним спільної мови. Тихон намагався зруйнувати монополію «Софрино» на виробництво церковного начиння, дозволивши єпархіям відкривати самостійні виробництва. Одним з етапів внутрішньої боротьби між Пархаєвим і Тихоном стала публікація в 2012 році фотографій зі святкування ювілею Пархаєва в храмі Христа Спасителя.

З приходом єпископа Тихона будівельні компанії друзів Пархаєва, Малишева та Мєшалкіна, перестали перемагати в тендерах на відновлення храмів, а фінансові потоки Тихон перевів з банку «Софрино» в банк «Пересвет», де в раді директорів раніше були патріарх Кіріло і сам єпископ Тихон.

Тоді Мєшалкин продав основну частку в «Ергобанк» новим партнерам, які привели в банк інших великих клієнтів. А власник банку «Софрино» Дмитро Малишев замість будівництва зайнявся розвитком мережі газозаправних станцій для автомобілістів «Софрино-газ» в Смоленській, Брянській і Калузькій областях, були плани і на Крим. Джерелом фінансування цього проекту, ймовірно, повинні були стати кошти вкладників, і банк «Софрино» почав агресивно залучати вклади населення.

Газовий бізнес виявився не таким прибутковим, як будівництво храмів. Ще восени минулого року на форумах почали з'являтися повідомлення вкладників про проблеми з отриманням грошей. Єпархії, що тримали кошти в банку «Софрино», на вимогу єпископа Тихона почали переводити рахунки в банк «Пересвет».

Банківському бізнесу Пархаєва стало ще гірше, коли організації, близькі до єпископа Тихона, перестали обслуговувати кредити, взяті у банку «Софрино». Наприклад, минулого року банк «Софрино» через суд домігся повернення кредиту від ЗАТ «ТРІСС-буд Передєлкіно», яке будувало православний житловий квартал по сусідству з резиденцією патріарха в Передєлкіно. Володіє ЗАТ «ТРІСС-буд Передєлкіно» сім'я Анатолія Дмитрієва, одного з функціонерів Міжнародного громадського фонду єдності православних народів і, за даними Slon, близького до патріарха. Тим більше, що опікунську рада фонду очолює сам патріарх Кіріло.

Держмонополії вибирають

У квітні 2012 року, коли вибухнув гучний скандал навколо квартири патріарха, фінансово-господарське управління РПЦ без зайвого шуму викупило 19,9 % акцій банку «Пересвет» у московського нафтотрейдера Віталія Саввіна, отримавши майже контрольний пакет - 49,99 %. Ще близько 15% банку контролюють його топ-менеджери - Олена Кагдіна і Павло Панасенко. Серед інших власників - московський Експоцентр (25%) і засновник банку Віктор Литвяков (9,53%).

Незабаром справи «Пересвіту» різко пішли в гору, свої рахунки туди перевели не тільки єпархії, а й держкомпанії. З обранням Кіріла патріархом у банку стрімко зросли депозити підприємств: з 8,7 млрд. рублів до 37,4 млрд. рублів (40-е місце по Росії). Невеликий банк для зберігання вільних коштів вибрали багато держмонополії: «Транснефть», «дочка» РЖД Федеральна пасажирська компанія, «Роснано», Фонд сприяння реформуванню ЖКГ, ВАТ «ОГК-1» і кілька великих «дочок» «Газпрому». Єпископ Тихон, який в довершення всього керує ще й програмою будівництва «200 храмів» крокової доступності в спальних районах Москви, перевів всі фінансові потоки програми теж в банк «Пересвет».

Домігшись централізації фінансових потоків церкви, єпископ Тихон почав вибудовувати вертикаль влади в господарській діяльності РПЦ. В кінці 2012 року, за даними СПАРК, він став співвласником ТОВ «Приватна охоронна організація "Когорта-7"». А в травні 2014 настоятелі храмів РПЦ, розташованих в Центральній Росії, отримали з патріархії лист про те, що «при виконанні робіт з монтажу, капітального ремонту, технічного обслуговування засобів безпеки, електромонтажних робіт і послуг з фізичної охорони на об'єктах РПЦ... з метою зменшення витрат на дані види робіт і послуг рекомендується залучати організацію ТОВ «ЧОО" Когорта-7"». Надалі планується створити філії компанії у всіх єпархіях. Так поступово на зміну компаніям друзів Алексія II приходить монополія єрархів, близьких до патріарха Кирила.

Іван Голунов

За матеріалами http://slon.ru


Паломництво Святими місцями

Добровільний внесок
вкажіть суму пожертви

  грн/місяць