П’ятниця 32-го тижня після П’ятдесятниці

Євангеліє

Мр. 12, 1–12

«Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину».

Цілковито зрозуміло, що Христос у цьому випадку оповідаючи притчу говорить про життя кожного з нас. Наше життя якнайкраще влаштоване Богом. Він все влаштовує для того, щоб ми почувалися щасливі, тішилися Ним, тішилися тим життям. Тому дуже важливо розуміти, що наше життя – не набір випадковостей. Наше життя – це найкраще, що ми могли отримати від Бога. В якій епосі ми живемо, серед якого народу, в яких обставинах, серед яких людей – все це від Господа. Бог, даючи це життя, хоче, щоб в тих обставинах ми приносили плоди. А ми, як завжди, не є вдоволені тим, що маємо. Ми завжди маємо таку думку – якщо б було інакше, то от тоді я міг би принести якісь плоди, щось доброго зробити. В інших обставинах я став би досконалішим чи святішим, побожнішим чи вирозумілішим.

 Шкода, що дуже часто ми несвідомі того, що Бог вже дав для нас усе найкраще. Вміймо побачити наше життя як великий дар від Бога, і саме в цьому нашому житті, в цих обставинах Бог очікує, щоб ми приносили плоди! 

Апостол

1 Пт. 1, 1–2, 10–12, 2, 6–10

«Про це спасіння розвідували й досліджували пророки…що тепер вам оповіщено тими»

Людина, створена на образ Божий, завжди шукає свого Творця. У різні історичні епохи, у різних частинах світу цей пошук серед людства завжди був присутній. Кожна людина, чи вона називає себе віруючою, чи ні, але в складних ситуаціях віра в Бога завжди оживає.

Однак, нас, християн, радістю сповнює саме те, що ми Бога пізнали не інтуїтивно, не якось в пошуках вийшли на Нього, але Бог Господь явився нам в особі Ісуса Христа. Це дивне і важке для розуміння Таїнство, непросте для усвідомлення, але це Таїнство Бога, Який приходить до людини.
Важливо над цим Таїнством задумуватись, бо прихід Бога не є безособовий, але до кожного з нас, задля кожного з нас народився Христос!
 

+Венедикт