Вранці 7 січня, запізнившись на ранкову службу у гарнізонній церкві штабу сектора «С», ми, на щастя, все-таки застаємо в Дебальцеве капелана - батька Івана.

Отець Іван - священик із Закарпаття, батько 17 прийомних дітей у двох дитячих будинках сімейного типу. Пройшовши і «помаранчеву революцію», і Євромайдан, він сам попросився служити в зону АТО і провів в околицях Дебальцеве вже 5 місяців.

Отець Іван знайомить нас з бійцями 128-ої гірсько-піхотної бригади. Вони пригощають нас кутею на передових позиціях ЗСУ на околиці Дебальцеве. Хлопці тут з вересня і не вірять, що найближчим часом можуть розраховувати на відпочинок - кажуть, що до кінця зими їм навряд чи знайдуть заміну. За ці місяці, за їх словами, вони стали іншими людьми. Війна змушує задуматися над багатьма речами, про які не думали раніше.

Отець Іван служить не тільки військовим, а й місцевим жителям. Відгукується про них тепло, але відзначає і слабкі сторони «донбаського характеру», які не дозволяють місцевим жителям стати вільніше і багатше.