Дуже складно тепер говорити про прощення а тим більше про всепрощення, коли градус нелюдяності піднято до такого нестерпного рівня. Не вдаваймося тепер до крайніх висловлювань, бо «категоричність суджень властива невігласам». Нам тепер не так важливо встановлювати досконале моральне мірило щодо наших реакцій чи зрозуміти те, що відбувається тепер в Україні. Здається найцінніше тут не озвіріти, за будь-яку ціну вистояти і чітко усвідомити, що усьому є край.

В Україні останнім часом доволі популярним серед католиків і не тільки став медалик св. Венедикта. Але часто люди, які його використовують не знають про цей медалик практично нічого, окрім того, що це - захист від зла. Тому дуже часто використовують цей медалик, не як реальну духовну допомогу, а як такий собі амулет. Тому пропонуємо вашій увазі кілька фактів про цей медалик.

1.    Історія медалика.

Вперше в історії прапор, так званої «ЛГБТ-спільноти» піднято над Бундестагом. За словами його очільника Бербеля Баса, мета полягає в тому, щоб «показати приклад толерантності та різноманітності». Здавалося б незначний крок, але такий символічний і в ньому бачимо віддзеркалення сучасної Німеччини.

На сьогоднішній день порнографія – одна з найбільших залежностей у світі. Порнографічна індустрія заробляє мільйони доларів (лише в США ця сума щорічно становить більше 13 мільярдів доларів). Якщо ви вважаєте, що християни мають імунітет від цієї «епідемії», то дуже помиляєтесь. Відповідно до нещодавніх опитувань, 64% чоловіків-християн і 15% жінок-християнок зазначили, що оглядають порно-фільми хоча б раз в місяць.
Церква усвідомлює цю проблему і намагається допомогти вірним у боротьбі з нею.

Прийти вчасно на Літургію всією сім’єю – для декого це справжній виклик. Особливо тоді, коли у вас є малі діти.

Напередодні треба нагодувати голодні животи, приготувати одяг для всіх, одягнути тих, хто не вміє сам, розчесати волосся… Деколи встигнути до читання Євангелія – це справжнє досягнення.

Однак є три кроки, які можуть допомогти зекономити час в недільний ранок і приходити на Літургію вчасно.

1) Готуй простий сніданок

Центр душпастирства осіб з вадами слуху «Надія», який діє при Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, запустив серію катехитичних відеороликів для людей з вадами слуху. Особливість таких соціальних роликів з сурдоперекладом у тому, щоб допомогти людям з вадами слуху переглядати та пізнавати Святе Письмо, доступно проходити катехитичні науки Католицької Церкви.

Центр душпастирства осіб з вадами слуху «Надія», який діє при Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, запустив серію катехитичних відеороликів для людей з вадами слуху. Особливість таких соціальних роликів з сурдоперекладом у тому, щоб допомогти людям з вадами слуху переглядати та пізнавати Святе Письмо, доступно проходити катехитичні науки Католицької Церкви.

Народився Симон (бл. 1438–1482) у вбогій сільській родині Григорія й Анни в Ліпниці (Польща).

Початкову освіту здобув у місцевій школі, а 1454 року вступив у Краківську академію, де вивчав вільні науки. Був жадібний до знань. 1457 року отримав звання бакалавра та, натхнений проповідями й діяльністю святого Йоана Капістрана, вступив до бернардинів. Готуючись до священства, вивчав теологію, а свячення отримав близько 1462 року.

Бонавентура (світське ім’я – Джованні Фіданца; бл. 1217–1274) народився в Італії, в Баньореджо.

Дитиною майбутній святий тяжко захворів, і його батько, хоча й був лікарем, не зміг зарадити. Мати молилася до нещодавно канонізованого Франциска з Ассізі, і хлопець був урятований.