128 років тому, 10 січня 1896 року у м. Перемишлі відійшов до вічності владика Юліан Пелеш – греко-католицький церковний діяч і богослов, перший єпископ Станіславівський (1885-1891), єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький (1891-1896).

Біографічна довідка

Вчився спершу в Яселі, потім – в гімназіях Пряшева (I–IV класи) та Перемишля (VII–VIII класи), іспит зрілості склав із відзнакою.

Вивчав філософію та богослів’я у Відні, де у 1867 році прийняв постриг. 10 травня 1870 року отримав ступінь доктора теології у Віденському університеті.

У вересні 1872 року став професором пасторального богослов’я у Духовній семінарії у Перемишлі. У 1874 році повертається до Відня, де протягом 1874–1883 років був парохом церкви Святої Варвари і ректором греко-католицької духовної семінарії.

У березні 1885 року папа Лев ХІІІ видав буллу «De universo dominico grege» про утворення Станіславівської єпархії. Рішенням від 20 лютого 1885 року імператор Франц Йосиф I іменував, а папа на таємній Папській консисторії 27 березня 1885 року підтвердив першим Станіславівським єпископом о. д-ра Юліяна Пелеша.

27 березня 1885 року о. д-р Юліан Пелеш прийняв у соборі Святого Юра у Львові єпископську хіротонію з рук Галицького митрополита Сильвестра Сембратовича як святителя і Львівських архиєпископів Северина Титуса Моравського (латинського обряду) та Ісаака Миколая Ісаковича (вірменського обряду) як співсвятителів.

10 січня 1886 року єпископ Юліан Пелеш був урочисто інтронізований. Станіславівський староста вручив єпископу Юліану єпископські відзнаки. Був членом Крайового Галицького сейму.

На Станіславській кафедрі владика Юліан Пелеш пробув до 10 травня (в інших документах подається дата 12 листопада) 1891 року, тоді його було переведено на Перемишльську катедру.

У 1891 році єпископ Юліан Пелеш був одним із ініціаторів Львівського Провінційного Синоду.

Цікаво, що в 1885 році о. д-р Юліан Пелеш був у числі найбільш ймовірних кандидатів на митрополита після відставки Йосифа Сембратовича, однак папа Лев ХІІІ іменував митрополитом Сильвестра Сембратовича.