Блаженніший Святослав: «Вірити означає не просто погодитися на щось, чого я не розумію. Вірити – це наново народитися»
  • Пон, 18/10/2021 - 12:31

Нехай спільна місія проголошувати Євангеліє про Христа, Бога, який прийшов спасти всіх, а також завдання збиратися і збирати в розсіянні сущих наново стануть єднальною силою нашої Церкви. А центром єднання нашої помісної Церкви є Патріарший Собор, який у своїй назві висловлює свою місію. Про це сказав Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час проповіді до вірних у сімнадцяту неділю після Зіслання Святого Духа.

На початку проповіді Предстоятель зазначив, що в сьогоднішньому Божому слові євангелист Матей проголошує нам Бога як Спасителя всіх людей, незалежно від їх національного, етнічного чи географічного походження, який хоче, щоб кожна людина змогла спастися і прийти до пізнання істини. Архиєрей підкреслив, що євангелист змальовує Ісуса Христа, який долає кордони.

Відтак проповідник пояснив, що кордони завжди були простором, де формувалися національні, культурні і державні ідентичності. За його словами, кордони часом ставали прірвами чи мурами. Це злами, які роз’єднували між собою людей. Натомість Христос, наголосив Глава Церкви, начебто спеціально долає кордон, щоб єднати й шукати те, що загинуло, у єдиний народ.

Аналізуючи діалог, який у сьогоднішньому уривку представляє Євангеліє, Предстоятель звернув увагу на те, що жінка є символом народу, обличчям ханаанян, а відтак на те, що Христос торкається ментальних кордонів і розламів, які існують у його співрозмовників, остаточно Він покликаний їх подолати.

«Віра жінки відкриває розуміння, що Христос є Спасителем і її народу. За Його словом оздоровлюється її донька. Це зцілення об’являє нам Ісуса Христа, за словами апостола Павла, як нового Адама, родоначальника нового людства», – пояснює архиєрей.

На його переконання, вірити означає не просто погодитися на щось, чого я не розумію. Вірити – це наново народитися, а вірити в Христа означає від Нього народитися, у Нього зодягнутися, стати синами і доньками Божими. Коли ми віримо, то стаємо синами і доньками нашого Небесного Отця. Тоді Христос начебто починає жити в нашому серці. Ми починаємо носити його небесний образ.

«До сьогодні Церква є таїнством об’єднання всього людства, таїнством єдності людського роду. Благодать Святого Духа, який діє в Церкві, не знає етнічних, расових, національних, етичних кордонів, а всіх людей збирає в один-єдиний Божий народ. У наш час Вселенська Церква збирає в один народ Божий люд – Церкву Христову», – наголошує Отець і Глава УГКЦ.

«На думку Святих Отців, жінка ханаанянка є образом новітньої Церкви, яка походить від поган, – образом нас, дорогі у Христі. Її віра є закликом кожного з нас щодня у своїх буденних клопотах жити вірою і втілювати її в конкретних вчинках», – переконаний він.

Відтак Глава Церкви зазначив, що в сучасному світі ми маємо нові кордони, нові ментальні розлами. Спостерігаємо, як людство починає будувати на кордонах нові мури, нові прірви. Папа Франциск закликає всіх людей не будувати мури. На його переконання, єдиною запорукою збереження миру між народами є спосіб бачити в іншому того, кого треба рятувати, кому треба проповідувати Боже слово, кого треба шукати як того, хто очікує на Спасителя і на Месію.

Тому, за його словами, минулої неділі Святіший Отець проголосив відкриття загальноцерковної вселенської синодальної дороги.

У нашій традиції, – каже Блаженніший Святослав, – змістом єдності в житті сучасної Церкви в Україні і на поселеннях є її соборність. І наша Церква невтомно збирає розсіяних, шукає загублени. Ця місія є непростою в сучасному світі, позначеному ранами пандемії, коли закриваються кордони, а ми шукаємо нових засобів, як бути разом.

«Коли ми порахуємо, скільки цієї неділі синів і дочок нашої Церкви прийшло до храмів, то зможемо, на жаль, лише засмутитися і просити Христа: збери розсіяних, віднайди загублених», – зазначає проповідник.

На його переконання, дуже важливо відгукнутися на заклик Святішого Отця до синодального соборного шляху, а відтак кожному перейнятися місією віднаходити загублених. «Сьогодні теж і наша Церква, – запевняє Предстоятель, – молиться до Спасителя, як жінка за свою доньку. Ми повинні піклуватися про того, хто ще не знає Господа Бога і ще далеко від Нього, про того, хто почувається як за кордоном: ментальним, політичним, релігійним».

«Нехай сьогодні кожному з нас, який шукає нашого Спасителя, Господь Бог скаже: «Я є Твій Отець, а Ти – Мій син чи Моя донька, бо так сьогодні говорить Господь», – побажав на завершення Блаженніший Святослав.