Кілька мільйонів людей, у тому числі лідерів багатьох країн, вийшли на вулиці Парижа на знак протесту проти тероризму після вбивства кільканадцяти людей. А навіть кульгава собака не вийшла на вулиці на знак протесту проти тероризму після вбивства 2 тис. осіб в Нігерії (в основному християн), яких вбили члени нігерійської секти Боко Харам.

Звичайно, важко виміряти «трагічність» загибелі кількістю осіб. Кожен вбивство є вбивством. І все ж ви можете виміряти ступінь медійної реакції на ці смерті. У випадку Парижа щире співчуття змішалося з інфантильним повторенням гасла: «Je suis Charlie». А щодо нігерійських жертв не було масових заходів під гаслом: «Je suisNigérian».

У той час, коли президент Франції заявив, що Париж став столицею світу (бо для медій насправді інший світ перестав існувати), без камер відбувався черговий геноцид в Нігерії. Подана кількість жертв, 2000 осіб, це тільки приблизні дані, якщо припустити, що решті мешканців сіл вдалося втекти в ліс, у пустелю і в Чад. Реакція світу не дивує. Як і раніше, у випадку вбивств і втеч християн з Іраку і Сирії. Легше підняти прапори на захист так званої свободи слова і так званої цивілізації, аніж в обороні анонімних християн. Я кажу про так звану свободу слова і так звану цивілізацію. Хіба що вульгарне уявлення про Трійцю (а такі малюнки, окрім Мухамеда, з'явилися в «Charlie Hebdo»), ми вважаємо символом нової західної культури. Тоді не дивно, що на захист християн, не тільки в Нігерії, важко підняти транспаранти і вийти на вулиці.

Яцек Дзєдзіна