Під час молитви за моряків і мігрантів, які загинули в морі, Папа Франциск наголосив на тому, що стоїмо на роздоріжжі між братерством і байдужістю, й від того, який вибір зробимо, залежить чи майбутнє буде процвітаючим.

«Браття, сестри, долаймо в єдності проблеми, не дозвольмо, щоб надія розбилася в корабельній аварії, разом компонуймо мозаїку миру!» – таким закликом Папа Франциск підсумував свою промову, яку він ввечері, 22 вересня 2023 р., виголосив біля пам’ятного знаку на честь моряків і мігрантів, що пропали в морі, розташованого поблизу базиліки Пресвятої Богородиці на пагорбі Ла Ґард, де відбулася зустріч з духовенством. Момент зосередження разом з релігійними лідерами при цьому монументі став заключною подією першого дня перебування Святішого Отця в Марселі.

На роздоріжжі цивілізації

Промовляючи після свідчення представників різних організацій, що допомагають мігрантам, Папа Франциск закликав не звикати зі сприйняттям кораблетрощ як простих новин, а загиблих у морі як простих чисел. «Ні, вони – імена та прізвища, обличчя та історії, розбиті життя та розтрощені мрії», – сказав він, наголошуючи на тому, що перед обличчям цих трагедій слова непотрібні, потрібні вчинки, а в першу чергу – людяність: тиша, плач, співчуття та молитва. «Занадто багато людей, рятуючись від війни, бідності та екологічних катастроф, знаходять у хвилях Середземного моря остаточну відмову у своїх пошуках кращого майбутнього. І таким чином це прекрасне море перетворилося на величезний цвинтар, де багато братів і сестер позбавлені навіть права на могилу, похованню піддана лише людська гідність», – сказав він, зазначаючи, що ми стоїмо на роздоріжжі, де з одного боку – братерство, що наповняє добром, а з другого – байдужість, яка вмиває крою Середземномор’я, назвавши його «роздоріжжям цивілізації».

«Ми не можемо більше миритися з тим, що з людьми поводяться як з розмінною монетою, ув'язнюють і катують жорстокими способами. Ми знаємо про це, й дуже часто, коли відсилаємо їх назад, вони приречені на тортури та ув’язнення. Ми не можемо більше спостерігати за трагедіями корабельних аварій, спричинених жахливою торгівлею людьми і фанатизмом байдужості. Байдужість стає фанатичною. Люди, яким загрожує небезпека потонути, коли їх покидають серед хвиль, повинні бути врятовані. Це обов'язок людяності, це обов'язок цивілізованості!» – наголосив він.

Під благословенням з неба

Як зауважив Святіший Отець, Небо, натомість, благословить нас, якщо ми «на землі та в морі» зуміємо піклуватися про найслабших, здолати параліч страху та байдужості. «У цьому ми, представники різних релігій, покликані бути прикладом», – сказав він, нагадавши про те, як Господь благословив Авраама, який прийняв до свого дому подорожніх, в той час як сам був паломником у чужій землі. «Корінням трьох середземноморських монотеїзмів, – додав Папа, – є гостинність, любов до чужинця в Боже ім’я. І це є життєво важливим, якщо ми, як і наш праотець Авраам, мріємо про квітуче прийдешнє».

Папа визнав, що стосунки між релігійними групами часто не дають легко через «хробака екстремізму та ідеологічну чуму фундаменталізму». І Марсель, позначений розмаїтим релігійним плюралізмом, також сьогодні стоїть на роздоріжжі між зустріччю та сутичкою. «І я дякую всім вам, хто стоїть на дорозі зустрічі: дякую за вашу солідарність і конкретну відданість сприянню людині та інтеграції», – сказав Святіший Отець, називаючи їх «Марселем майбутнього» та заохочуючи віддано прямувати цим шляхом, «щоб це місто було для Франції, для Європи та для всього світу мозаїкою надії».

Поклавши разом з мігрантами та деякими релігійними лідерами квіти до пам’ятника морякам і мігрантам, які загинули в морі, Папа Франциск від’їхав до архиєпископського палацу.