«…Благаємо Тебе, наш Боже, про особливу опіку і поміч для нашого народу, щоб серед усіх переживань і спокус з боку світу, диявола і його слуг він міг завжди зберегти небесне світло віри, перемагати витривалістю у добрім всякі труднощі і завжди належати до благословенного Твого Божого Царства …», –  сьогодні зі словами молитви «За Україну» Митрополита Андрея Шептицького звернулися до Господа перед Нерукотворним образом Ісуса Христа активні учасники акції протесту на Майдані та родини героїв Небесної Сотні разом з командою БО «Фундації Духовного Відродження» УГКЦ .

о. Роман Кравчик, протопресвітер Галицького деканату, настоятель храму Св. Юра висловив подяку та слова підтримки усім, хто  втратив своїх рідних під час Революції Гідності: «Складаємо Вам щирі й глибокі співчуття. Ми молитовно й духовно є з Вами. Низький уклін усім матерям за те, що виховали синів – патріотами своєї Батьківщини і свого народу. Нехай цей Нерукотворний образ Христа потішить Вас, обдарує Вас миром, полегшить Ваше терпіння, біль, зітре сльози з обличчя кожної матері. Нехай Божа благодать через молитву Митрополита Андрея Шептицького скріпить Вас у глибокій вірі, щоб Ви ніколи не розчаровувалися в тому, що Ваш син, чоловік, батько, брат віддали своє життя в той час, коли інші живуть, а завжди пам’ятали, що на все воля Божа». Також настоятель храму подякував о. Тарасу Миляну, керівнику БО «Фундації Духовного Відродження» УГКЦ за те, що він проявив ініціативу, аби усі ці люди могли доступити до Нерукотворного образу Спасителя.

«Допомагає все пережити те, що ми всі разом, як одна велика родина. Усі, хто втратив своїх рідних, від першого дня до тепер підтримуємо один одного. Багато зустрічей, зокрема сьогоднішня спільна молитва – додає сили, підбадьорює на дусі. А найбільша підтримка йде від Небесного Отця, який допомагає нести кожному з нас свій хрест», – поділилася з нами враженнями Бльок Наталія, дружина одного з героїв Небесної Сотні.

Двоє з п’яти «янголів Інститутської»  – Микола Притула та Ігор Фльорко побажали українцям «бути більш свідомими, відмовитися від гучних забав у той час, коли в нашій країні  гине багато людей. Аби допомагали армії, робити свій внесок в нашу загальну перемогу, підтримували хлопців чим можуть: грошима, амуніцією, морально чи фінансово. Й головне не панікувати, не вірити в першу кращу брехню «жовтої преси», не втрачати віру в наших військових й пам’ятати, що вони там захищають кожного з нас».

Дякуємо усім за спільну молитву й віримо у перемогу, адже, якщо з нами Бог, то хто проти нас?!