Публікації

У двадцять першу неділю по Зісланні Святого Духа читається Євангеліє від Луки у якому Христос розповідає притчу про сіяча (Лк 8,5-15).

Пропонуємо коментар деяких Святих Отців Церкви та давньохристиянських письменників на даний євангельський уривок.

Сівачем є Ісус

Ісус направду є Сівачем всього того, що є добре, а ми є Його землею. Весь урожай духовних плодів є від Нього і завдяки Йому. Він навчив нас цього, коли сказав: «Без мене ж ви нічого чинити не можете» (Йо 15,5).

Господь кличе до святості не лише священиків і монахів, а й нас, мирян. Церкві відомо багато випадків, коли звичайні люди ставали святими. Серед них і святі лікарі Косма й Дем’ян. Ці брати відомі тим, що вдало поєднували лікувальну справу із проповідництвом Божого Слова. Таким чином, вони по-християнськи використовували свої Богом дані дари. У «Відкритій розмові» із о. Василем Рудейком, доктором богослов'я, заступником голови Патріаршої літургійної комісії УГКЦ, священиком храму Священномученика Климентія Шептицького у Львові, мова йтиме про життя і чуда святих Косми і Дем’яна.

У Діях Апостольських читаємо, що св. Павло, звіщаючи Євангеліє в Малій Азії таїнственним способом, був покликаний перейти межу між двома континентами  (див. Ді. 16,9). У цьому моменті розпочалася євангелізація Європи. Самі апостоли, особливо Петро і Павло, принесли Євангелію у Грецію та Рим. А впродовж століть апостольські старання дали свій плід. На європейський континент Євангеліє проникло різними шляхами: з Апенінського півострова, територіями сьогоднішніх Франції, Німеччини, Іберійського півострова, Британських островів, теренами Скандинавії.

Щоб допомогти переслідуваним християнам у країнах Близького Сходу, Африки та Центральної Азії, Європа повинна прокинутися від своєї історичної «втоми», вважає кардинал Анджело Скола, архиєпископ Мілана.

Виступаючи 10 листопада на прес-конференції в Москві, він розцінив як «вкрай болюче» запитання «Благовест-інфо»: «Що реально можуть зробити християни благополучних країн, щоб допомогти тим християнам, які перебувають зараз в небезпеці?»

11 Потім пішов у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. 12 Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. 13 Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.” 14 І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!” 15 І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері.

Після арешту доктора Керміта Госснелла (Kermit Gossnell) * та його партнерів за управління цілим абортивним «будинком жахів» у Філадельфії, і внесення законопроектів щодо позбавлення Асоціації Планування сім’ї бюджетного фінансування на державних і федеральних рівнях, захисники абортів знову починають заявляти, що будь-яка спроба регулювання індустрії абортів призведе до закриття клінік і зростанню кількості небезпечних кримінальних абортів.

Секретаріат Синоду Єпископів надіслав запитальник єпархіям усього світу перед спеціальною нарадою, яка відбудеться наступного року і стосуватиметься теми сім'ї. Свою думку можуть висловити усі католики. Ця широка консультація буде стосуватися таких питань як контрацепція, гомосексуальні стосунки і Святе Причастя для розлучених осіб, які перебувають у повторному цивільному зв’язку.

Середина жовня, Львів. Група туристів роззирається біля Домініканського собору. Жіночка-екскурсовод розповідає, що у Західній Європі нема вродливих жінок, бо в Середні віки всіх красунь спалили як відьом. Мимоволі згадався уривок дискусії, випадково почутої в Луганську. Інтелігентного виду дівчина наполягала, що церкви будують біля цвинтарів, аби нейтралізувати негативну енергію могил. В часи, коли восьмикласник знає про світобудову більше, ніж Декарт та Аристотель, уявлення про релігію деградували до дикунського рівня.

Потрібно звернути особливу увагу на євангелізацію, яка своє джерело мала у Візантії. Можна сказати, що її символами є свв. брати Кирило і Методій – апостоли слов’ян. Вони були греками родом з Солуну. Їхня місія євангелізації слов’ян мала свій початок у Болгарії. І першим їхнім завданням було – вивчити мову народу, серед  якого вони вершили своє послання. Після цього вони надали звукам слов’янської мови графічного вигляду, створивши першу слов’янську азбуку – глаголицю.